Уряд шукає технологічне рішення для детінізації економіки та працює з держбанками для поліпшення ситуації щодо кредитування бізнесу

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства працює над вирішенням проблеми кредитування бізнесу, шукаючи механізми надання гарантій або застави, а також працює над технологічним рішенням для детінізації економіки, заявив очільник міністерства Олексій Соболєв.

"Ми розуміємо цю проблему (кредитування - ІФ-У). Дивимося, як вирішити питання кредитування. Тобто необхідно, щоб цю заставу або гарантію застави хтось дав", – сказав Соболєв, виступаючи на форумі "Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека", що проходить за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).в Києві в понеділок.

Він зазначив, що державної гарантії не вистачає, оскільки вона обмежена умовами програми МВФ і використовується, зокрема, для закупівлі газу. Водночас міністр повідомив:

"У нас є європейські гарантії. І от ми намагаємось ці прогалини долати механізмами, які дадуть (підтримку - ІФ-У) підприємствам, які знищені", - пояснив Соболев.

За його словами, створена робоча група з Національним банком України, яка приймала рішення, що допомагають насамперед прифронтовим територіям, де ризики для банків значно більші. Також уряд працює з державними Приватбанком, Ощадбанком та Укрексімбанком, які можуть збільшити кредитування в цій сфері. Соболєв вважає, що успішне вирішення проблеми кредитування для прифронтових регіонів "буде працювати автоматично на не прифронтових територіях".

Щодо рівних правил гри та детінізації, Соболєв підкреслив, що уряд шукає технологічне рішення, яке не додасть додаткового адміністрування та є реалістичним для впровадження, щоб забезпечити однакову конкуренцію.

Одним із напрямків роботи є вивільнення українського капіталу, що знаходиться у "сірій зоні", а також компенсація капітальних витрат через податки, яку міністр назвав найбільш практичною ініціативою. На думку Соболева, легалізація активів дозволить бізнесу використовувати їх як заставу.

Своєю чергою голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підкреслив, що питання детінізації тісно повʼязане з євроінтеграцією.

"З таким рівнем тіні у нас євроінтеграції точно не буде. Але детінізація, рівні умови і правила гри - це те, що, власне, ми маємо забезпечити. І, безперечно, дерегуляція", - вважає він.

Очільник міністерства підкреслив, що успішне впровадження цих кроків зі створення рівних умов є необхідними для залучення масштабної фінансової допомоги, зокрема - програми МВФ.

"Програма МВФ - це не про $8 млрд, це про $200 млрд репараційного кредиту… Ми маємо показувати дійсно якісь політичні кроки, що ми готові створювати рівні умови. Але питання значно, значно більше, ніж навіть розмір програми МВФ: підв'язаний цей репаратійний кредит, дуже-дуже великий", - наголосив міністр.

Він також нагадав, що з початку 2026 року почне діяти програма компенсації ставок за страховими ризиками для всієї країни, при цьому для страхування військових ризиків на прифронтових територіях через Експортно-кредитне агентство (ЕКА) передбачена окрема програма з пільговою ставкою 0,5% та максимальним покриттям 10 млн грн на одного заявника. На цю програму в бюджеті виділено 1 млрд грн, з можливістю розширення у разі успіху. Крім того, для аграріїв на прифронтових територіях змінено умови грантів для садівників і тепличних господарств: якщо для решти України бізнес має покривати 50% вартості об'єкта чи обладнання, то для прифронтових територій ця частка знижена до 20%, а решту покриватиме держава.

Як повідомлялося, міський голова Харкова Ігор Терехов виділив кілька ключових напрямків та інструментів, які потрібно пропрацювати для підтримки бізнесу в прифронтових регіонах. Крім доступного кредитування та мінімальних кредитних ставок він назвав також функціонування Національної установи розвитку (НУР) для страхування воєнних ризиків, створення Фонду підтримки прифронтових територій, доступ до держпрограм, інвестиції в логістику, кадрову політику.