"Південмаш" вважає некоректними спроби пов'язати ситуацію на підприємстві з термінами запуску супутника "Либідь"
ДП "Південний машинобудівний завод ім. Макарова" (ПМЗ, Дніпро) заявляє про некоректність озвучених главою ДКАУ Павлом Дегтяренком оцінок щодо наявності "опосередкованого зв'язку" між непростою ситуацією на ПМЗ і термінами запуску першого українського телекомунікаційного супутника "Либідь".
У поширеній у понеділок прес-службою ПМЗ заяві у зв'язку з озвученими нещодавно в інтерв'ю "Урядовому кур'єру" оцінками глави ДКАУ ситуації щодо проекту "Либідь", "Південмаш" висловлює незгоду з "тезою" про наявність "опосередкованого зв'язку" між складною ситуацією, в якій перебуває "Південмаш" і ситуацією із супутником.
"Затримка з виготовленням РН "Зеніт" для запуску супутника "Либідь" пов'язана з браком фінансування (за проектом-ІФ), яке отримав "Південмаш". Саме ця проблема є головною і єдиною причиною ситуації", - йдеться в заяві.
"Південмаш" ні сьогодні, ні в минулому, не мав відповідних важелів і не міг впливати на дисципліну платежів інших учасників проекту, особливо тих, до залучення яких не мав жодного відношення", - заявляє також у зв'язку з цим прес-служба.
"Південмаш" наголошує на відсутності випадків затримки відвантаження готової продукції з власної вини і заявляє про свою готовність сумлінно дотримуватися такої політики і надалі", - наголошується в заяві.
У зв'язку з цим прес-служба уточнює, що лише в листопаді за участю українського підприємства забезпечено два успішних запуски ракет-носіїв (РН), створених у рамках міжнародної галузевої промкооперації за участю "ПМЗ": запуски американської РН Antares та європейкої РН Vega. "До кінця року з космодрому Байконур заплановано запуск РН "Зеніт" із супутником Angosat на борту", - нагадують у ПМЗ.
Як повідомлялося, в 2009 році ДКАУ і канадська MacDonald Dettwiler and Associates (MDA) підписали контракт на створення супутника національної супутникової системи зв'язку (НССЗ) "Либідь", MDA виступає головним підрядником зі створення системи. Фінансування проекту забезпечено за рахунок залученого в 2009 році під держгарантії кредиту Канадського експортного агентства (EDS) обсягом $254,6млн. Реалізація проекту була під загрозою зриву в зв'язку з анексією Криму і втратою українською стороною задіяної в проекті наземної інфраструктури, що залишилася на півострові. Узявши на себе додаткові фінансові зобов'язання, Україна забезпечила подолання форс-мажору: в 2014-2015 роках на материку створено новий центр управління польотом космічним апаратом, а також новий командно-вимірювальний пункт. Створений на платформі Express 1000HТ ВАТ "Інформаційні супутникові системи ім. Решетньова" (ІСС, РФ) супутник, з літа 2014 року за бажанням канадського генпідрядника перебуває на відповідальному зберіганні на російському підприємстві-виробнику.
Спочатку запуск "Либіді" був запланований на 2012 рік, терміни запуску неодноразово зміщувалися з різних причин.
Уряд України на засіданні в початку жовтня підтримав пропозицію ДКАУ про дофінансування проекту на $17 млн у зв'язку з його подорожчанням за нових умов для завершення проекту і забезпечення запуску українського супутника зв'язку.
Минулого тижня, оцінюючи ситуацію з реалізацією проекту створення супутника Національної системи зв'язку (НСС) "Либідь" в інтерв'ю "Урядовому кур'єру", П. Дегтяренко озвучив плани ДКАУ завершити виконання комплексу необхідних заходів для виведення на орбіту і початку експлуатації "Либідь" до другої половині 2018 року. За його словами, накопичення невирішених у минулому проблем за проектом становлять сьогодні "досить серйозний виклик", з яким ДКАУ має впоратися. При цьому він також згадав про наявність "опосередкованого зв'язку" ситуації із супутником з непростою ситуацією на ПМЗ.
Згідно з раніше озвученими ДКАУ оцінками, за підсумками першого півріччя 2017 року завантаження потужностей ПМЗ становило 12,4%.
У держбюджеті-2017 на виконання боргових зобов'язань за залученим для реалізації проекту "Створення Національної супутникової системи зв'язку" кредиту за лінією загального фонду передбачені видатки в розмірі 1,5 млрд грн, або 61,5% в загальному обсязі фінансування космічної галузі.
Серед озвучених спостерігачами на початку 2017 року викликів проекту "Либідь" називалося банкрутство ПАТ "Діамантбанк" (Київ), одним з клієнтів і кредиторів якого з 2015 року виступало ДП "Укркосмос" - український замовник супутника.
