Національний банк України з 28 листопада скасував свою постанову від 24 лютого 2015 року №129 "Про деякі питання діяльності банків", яка вводила послаблення для банків у період шокового впливу відразу декількох факторів: різкого погіршення економічної ситуації, значної девальвації національної валюти, подій в Криму і на Сході.
"Скасування ... обумовлене ​​тим, що негативні наслідки такого впливу вже ідентифіковані банками і враховані в розроблених ними планах заходів щодо приведення показників своєї діяльності до нормативних вимог, які зараз виконуються", - пояснює Нацбанк в прес-релізі в понеділок.
НБУ зазначив, що відбуваються позитивні зміни і в банківському секторі: стабілізувався курс гривні, покращився стан ліквідності в банківській системі.
У той же час для банків, які все ще призводять показники своєї діяльності до нормативних вимог в рамках планів заходів, розроблених за постановою №129, продовжено мораторій на застосування заходів впливу за порушення цих показників і дію обмежень щодо здійснення такими банками окремих видів банківських операцій.
Нацбанк уточнює, що відповідні зміни передбачені постановою №119 "Про деякі питання діяльності банків і визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів НБУ" від 24 листопада 2017 року, яку опубліковано в понеділок на сайті центробанку, вступає в силу 28 листопада і діє до 1 січня 2019 року.
Як повідомлялося, прийнята 24 лютого 2015 року постанова №129 дозволила "не застосовувати до банків заходів впливу за порушення економічних нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) ...., Пов'язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті і банківських металах у зв'язку зі зростанням після 6 лютого 2015 року курсу інвалют і / або викликані формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями".
Згідно з постановою, таке пом'якшення також поширювалося на Нормативи поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції.
Разом з тим, таке послаблення вимог було доступно при дотриманні банками ряду умов, зокрема, дотримання нормативів Н7, Н8, Н9, Н10 на дату укладення договору / здійснення операції.
Постанова набула чинності 26 лютого 2015 року та мала діяти до 1 січня 2019 року.
Окрім того, згідно з постановою, банкам дозволено було здійснювати класифікацію активів без урахування факту реструктуризації боргу. Відповідно до документа, на послаблення вимог не могли розраховувати банки, які не мають прозорої структури власності.
При цьому діяльність банків, які отримали нормативні послаблення, була обмежена: такі фінустанови повинні були відмовитися від викупу та / або дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії (крім дострокового погашення за ціною нижче 50% від номіналу і випадків, коли такий викуп передбачений проспектом емісії) , а також від викупу акцій власної емісії, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Окрім того, таким банкам було заборонено купувати недержавні цінні папери від свого імені (крім цінних паперів, гарантованих урядом, цінних паперів НБУ, облігацій внутрішньої позики, а також боргових цінних паперів з першого або другого рівня лістингу однієї з українських фондових бірж, в межах суми заборгованості по кожному емітенту до вступу в силу обмежень).
Серед обмежень для таких банків - заборона на виплату дивідендів акціонерам, окрім виплати дивідендів за привілейованими акціями, а також на розподіл капіталу в будь-якій формі, окрім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років.
Банкам також було заборонено здійснювати дострокове повернення депозитів власників істотної участі в банку.