Фінрегулятори України побоюються поспішних законів щодо криптовалюти і попереджають про пов’язані з ними ризики

Нацбанк України (НБУ), Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), заявляють про неможливість у рамках чинного українського законодавства визнати криптовалюту коштами, валютою і платіжними коштами іншої країни, валютною цінністю, електронними грошима, цінними паперами або грошовим сурогатом.

"Ми, фінансові регулятори України, продовжуємо опрацювання питання правового статусу криптовалюти і законодавчого врегулювання операцій з ними, приймаючи до відома позицію регуляторів інших країн і останні тенденції у розвитку таких технологій", - сказав заступник глави НБУ Олег Чурій, представляючи заяву фінрегуляторів у Києві в четвер.

Водночас він висловився проти спроб поспішного законодавчого врегулювання статусу криптовалюти.

"Ми вважаємо, що процес внесення змін до законодавства України не повинен бути поспішним, оскільки на сьогодні в світі не існує якоїсь єдиної або уніфікованої позиції щодо криптовалюти", - наголосив О.Чурій.

Він додав, що різні регулятори абсолютно по-різному трактують криптовалюту: іноді її вважають платіжним засобом, іноді - нематеріальним активом, FATF - децентралізованою віртуальною валютою.

"Тому підхід до законодавчого врегулювання має бути дуже обережним, дуже обгрунтованим, це пов'язано із захистом прав інвесторів у ці криптовалюти", - сказав заступник голови НБУ, не називаючи конкретних термінів.

Він додав, що таке законодавче врегулювання у жодному разі не повинно перешкодити використанню і розвитку сучасних ІТ-технологій у фінансовому секторі і спричинити за собою відтік фахівців і капіталів або переведення бізнесу за межі України.

Фінрегулятори також укотре попередили про велику кількість ризиків при роботі з криптовалютою.

"Будь-яка діяльність, пов'язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації в криптовалюта, несе велику кількість ризиків, які фізичні та юридичні особи повинні усвідомлювати, перш ніж здійснювати операції з криптовалютою", - наголошується в заяві.

Глава НКЦПФР Тимур Хромаєв зазначив, що НКЦПФР готова взяти на себе відповідальність за встановлення статусу окремих інвестиційних активів, зокрема, схожих з краудфандінгом ICO, однак для цього потрібно внести правки до законодавства про регулятора.

Він також зазначив, що реєстрацію комісією ф'ючерсу на біткоіни, здійснену за ініціативою однієї з бірж, не варто вважати визнанням самого біткоїни, оскільки йдеться про безпоставочний контракт на індекс.

Стосовно оподаткування операцій з криптовалютою, О.Чурій повідомив, що представники Мінфіну та Державної фіскальної служби входять до складу робочої групи.

"Що стосується оподаткування, то на сьогодні це питання не врегульоване українським законодавством, але ніхто не прибирав зобов'язання фізичних осіб, які отримують доходи від криптовалюти, від декларування та сплати податків", - сказав заступник голови Нацбанку.

Він також додав, що інформацію про вже здійснені або майбутні вкладення працівників самих фінрегуляторів у криптовалюті можна відстежувати за їхніми обов'язковими деклараціями.