Внесені в березні 2017 року до закону "Про акціонерні товариства" поправки на підставі директив ЄС в частині реформи фондового ринку, на підставі яких власник 95% акцій і більше може здійснювати примусовий викуп акцій у міноритарних акціонерів (так званий механізм squeeze- out), в існуючих умовах обмежують права акціонерів і вимагають удосконалення.

Як повідомляється в статті народного депутата України Ігоря Луценка ( "Батьківщина") у виданні "Дзеркало тижня. Україна", мажоритарні акціонери, які володіють домінуючим пакетом акцій понад 95%, можуть відібрати у міноритаріїв їх частку насильно і фактично за безцінь.

За його даними, зараз squeeze-out розпочато мінімум у 45 акціонерних товариствах, і в більшості з них ціна близька до номіналу або навіть нижча в кілька разів, як у випадку з Маріупольським меткомбінатом ім. Ілліча, акції якого оцінили для офшорної компанії Barlenco (через яку "Метінвест" здійснює примусовий викуп акцій) у 8 коп за штуку, втричі дешевше номіналу 0,25 грн.

При цьому парламентарій зазначає, що після проведення додаткового випуску акцій меткомбінату компанія "Метінвест" збільшила свою частку в ньому з 2,192% до 74,6455%. Відповідно, процентне співвідношення інших акціонерів і вартість їхніх акцій впали в кілька разів. Шляхом таких угод "Метінвест" заволодів 99,32% акцій ММК. Міноритаріям - 45 тис. чоловік - тепер належить тільки 0,68% акцій, в основному це нинішні та колишні працівники заводу.

"Зараз весь комбінат оцінений в $ 38 млн, а це близько 1% від вартості будівництва нового такого ж комбінату з нуля. Аналітики фондового ринку виявляють серйозні розбіжності в десятки разів між оцінкою цього підприємства і офіційним звітом "Метінвесту" про доходи від металургії за 2017 р . Отже, на одному простому прикладі видно неймовірну кількість зловживань навіть з ціною викупу, що зараз спостерігається в більшості випадків squeeze-out, не кажучи вже про антиконституційність самого закону. А скільки їх ще буде з урахуванням того, що в Україні понад 4,5 млн міноритарних акціонерів", - попереджає народний депутат.

І.Луценко також вказує на неадекватні ціни акцій, що викуповуються ГЗК "Метінвесту" - Північного ГЗК, ЦГЗК і ІнГЗК, де вартість акцій дорівнює прибутку, який компанії отримали тільки за півтора року.

Депутат зазначає, щодо деяких підприємств почалися судові процеси. Так, шість фізосіб-міноритаріїв, працівників "ДТЕК Дніпроенерго", подали колективний позов до Господарського суду м.Києва - акціонери зажадали визнати недійсними угоди обов'язкового продажу акцій з виставленої їм оферти. Подібна конфліктна ситуація в банківському секторі - без акцій залишилися міноритарії "Укрсиббанку", Кредобанку та "Креді Агріколь Банку".

"Навіть студенту-юристу очевидно, що у новоприйнятого законодавства відносини з Конституцією непрості. Відповідно до ч. 5 ст. 41 Конституції України примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку , встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Норма статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" не відповідає обом вимогам: вона дозволяє вилучення майна в приватних інтересах і вилучення майна без попереднього відшкодування", - вважає І. Луценко, вказуючи і на інші правові колізії.

На думку парламентарія, необхідно підтримати, зокрема, асоціацію учасників ринків капіталу і деривативів (ПАРД), Асоціацію "Українські фондові торговці" (АУФТ) та Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ), які направили до НКЦПФР пропозиції стосовно вдосконалення процедури squeeze-out.

За його словами, по-перше, громадськість пропонує коректно реалізовувати директиви ЄС. Справа в тому, що в країнах Євросоюзу процедура публічної пропозиції застосовується як механізм виходу публічної компанії з публічного ринку. У нас же чомусь процедуру законодавчо легалізованого "віджиму" поширили і на приватні акціонерні товариства, тим самим надавши чудовий інструмент для рейдерства.

По-друге, професійне співтовариство вважає, що слід в законодавстві передбачити для міноритарного акціонера або будь-якого інвестора, в тому числі держави, право зустрічної конкуруючої пропозиції (зворотної вимоги) щодо викупу пакета акцій товариства за ціною і об'ємом не менше, ніж те, що пропонує мажоритарний акціонер.

"Інакше кажучи, якщо Ахметов заявляє, що ціна акцій ММКИ 8 коп., то нехай за цією ціною продає їх усім бажаючим в разі, якщо такі з'являться. Назвав ціну - неси за неї відповідальність аж до продажу всього свого пакета за такою вартістю. У випадку існування такого принципу Ахметову доведеться тричі подумати, чи треба ризикувати і ломити низьку ціну за акції свого підприємства при викупі їх у міноритаріїв", - пояснює автор статті в тижневику.

При цьому він підкреслює, що дана норма є частиною європейського права.

"Чомусь законодавці, які скопіювали європейський досвід, про неї забули. Але не забули написати в пояснювальній записці до проекту, що він спрямований на імплементацію Директиви 2004/25 / ЄС Європейського парламенту та Ради Європи щодо пропозицій про поглинання, у межах виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ось в якій красивій упаковці приходять до нас сумнівні законодавчі нововведення. Сподіваюся на здатність парламенту виправляти свої помилки", - резюмує парламентарій.

Раніше гендиректор Української асоціації інвестиційного бізнесу Андрій Рибальченко повідомляв, що від механізму примусового викупу акцій (squeeze-out), частково постраждав 81 інвестиційний фонд.

Засновник і президент однієї з найбільших і найстаріших на ринку компаній з управління активами "Кінто" Сергій Оксанич на проведеному в кінці квітня круглому столі "Squeeze-out по-українськи: справедливий викуп або грабіж міноритарних акціонерів?" заявив, що особливої гостроти конфліктна ситуація навколо squeeze-out отримала через "нахабну і грубу" поведінку групи "Метінвест". На його думку, встановлені "Метінвестом" ціни викупу акцій "Азовсталі", ММК ім.Ілліча і трьох гірничо-збагачувальних комбінатів виявилися в 6-12 разів нижчими за справедливу вартість підприємств.

Учасники круглого столу виступили за термінове призупинення та доопрацювання закону про squeeze-out і sell-out, в тому числі шляхом звернення до Конституційного суду.

С.Оксанич серед можливих варіантів вирішення проблеми назвав введення механізму shoot out ( "техаська перестрілка" або "російська рулетка") - міноритарії або держава отримають право викуповувати у мажоритарія контрольний пакет за виставленою ним ціною squeeze-out.

Низка більш радикально налаштованих учасників ринку ініціює звернення до Конституційного суду для повного скасування закону про squeeze-out, вважаючи цей механізм порушенням конституційних прав.