Заявлена урядом стратегія "маски-шоу стоп" не показала ефективності, для боротьби з незаконними слідчими діями правоохоронних органів потрібне підвищення загальної правової культури, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

"Нині нормативна база декларує дотримання законності та верховенства права під час проведення слідчих дій. Проте правоохоронці нерідко використовують надані повноваження як засоби особистої наживи, психологічного тиску і рейдерських захоплень в інтересах третіх осіб. При цьому слід розуміти, що зі скороченням терміну розгляду скарг і посиленням дисциплінарної та майнової відповідальності повністю ця проблема не зникне", - сказав радник юридичної фірми Ario Law Firm Владислав Грищенко, коментуючи затверджений урядом законопроект, що передбачає персональну відповідальність правоохоронців за незаконні слідчі дії.

На думку юриста, "щоб закон працював, щоб правоохоронці дійсно побоювалися перевищувати власні повноваження, насамперед суспільство повинно мати високу правову культуру".

Водночас В.Грищенко вважає позитивним зростання кількості офіційних звернень на дії правоохоронців.

За словами юриста, ідея законодавчо встановити персональну відповідальність правоохоронців за незаконні слідчі дії давно назріла.

"Кількість скарг і громадян, і бізнесу на протизаконні дії деяких представників правоохоронної системи зростає як снігова куля, давно пора визнати: анонсоване Кабміном гасло "маски-шоу стоп" наразі залишається лише гаслом і не приводить до реального припинення тиску правоохоронців на бізнес і громадян", - наголосив юрист.

При цьому В.Грищенко зазначив, що якщо раніше подібні скарги практично не виносилися в публічну площину, "їм не давали офіційного ходу розслідування з цілком очевидних причин, то на сьогодні тенденція змінюється, і дедалі більша кількість потерпілих від таких дій готова обстоювати свої права публічно, зокрема в судах".

"Захищаючи інтереси наших клієнтів, ми дійсно дуже часто стикаємося з перевищенням повноважень із боку правоохоронців під час проведення слідчих дій: у клієнтів під час обшуків без опису, хоча й із зовнішнім дотриманням проведення відеозапису, може вилучатися документація, що не має ніякого стосунку до справи, а подальші постанови судів повернути вилучене можуть просто ігноруватися; правоохоронці ініціюють арешти на майно клієнтів, також не пов'язане зі справою, тощо", - сказав він.

На думку юриста, для викорінення проблеми перевищення правоохоронцями їхніх повноважень необхідно впроваджувати комплексні заходи. Зокрема, скорочення термінів розгляду скарг має супроводжуватися якісним судовим контролем із боку слідчих суддів. "Для цього необхідно або перерозподілити деякі повноваження прокурорів і слідчих суддів, або кардинально збільшити штат слідчих суддів. Тому що з нинішнім навантаженням на суди належного ефекту ухвалений закон не матиме", - вважає він.

У свою чергу юрист юридичної фірми "Астерс" Олена Роїк навела дані Спілки українських підприємців (СУП), згідно з якими за три роки правоохоронці понад 296 тис. разів вдавалися до дій, які так чи так можуть бути розцінені як тиск на бізнес. Крім того, вона нагадала, що статистику скарг бізнесу на незаконні дії правоохоронних органів шляхом спільного моніторингу кількості скарг від підприємців на тиск з боку правоохоронців веде Міністерство юстиції України у рамках проекту "Я маю право" спільно з Європейською бізнес асоціацією, Радою бізнес-омбудсмена та Американською торговельною палатою.

"Насторожує кількість останніх публікацій у пресі на цю тему, частота проведення круглих столів, конференцій із теми захисту бізнесу, внесення законопроектів, які мають знизити тиск на бізнес. На жаль, це свідчить про те, що збільшення кількості правоохоронних органів з "розмитими" повноваженнями прямо пропорційно призводить до збільшення кількості незаконних слідчих дій з їхнього боку", - вважає юрист.

Коментуючи урядові ініціативи, вона зазначила, що нині фактично ніяких дієвих механізмів захисту від проведення незаконних слідчих дій у законодавстві не передбачено, оскільки ухвалений наприкінці 2017 року закон "маски-шоу стоп" усієї проблеми захисту бізнесу/громадян не розв'язав.

О.Роїк нагадала, що нині законодавством передбачені можливості захисту для громадян від свавілля слідчих органів. Крім того, останнім часом популярним серед юристів стає визнання дій слідчих незаконними в порядку адміністративного судового провадження, зокрема під час обшуків. Водночас поки що однозначної судової практики в питанні адміністративного оскарження дій слідчого немає. Крім того, констатація факту незаконності дій у порядку адміністративного процесу не робить їх автоматично законними і не приведе до відновлення порушених прав. При цьому ці правові елементи захисту від незаконних дій не порушують питання ефективності цього захисту.

"З урахуванням реалій української правової системи порядок спростування незаконних дій слідчих органів - це тривалий і трудомісткий процес", - наголосила юрист.

На її думку, основною проблемою в системі захисту від незаконних слідчих дій є низька якість процесуальних документів, які ці слідчі дії санкціонують. Зокрема, у рішеннях слідчих суддів щодо проведення обшуку, на підставі яких він і має проводитися, нерідко можна натрапити на загальний опис речей і документів, які необхідно вилучити під час обшуку, що надає слідчому право на власний розсуд приймати рішення про приналежність того чи іншого документа, речі, грошових коштів до доказів і порядку їх вилучення. При цьому проведення обшуку не оскаржується, а будь-які зауваження на протокол обшуку або визнання вилучених доказів неприпустимими можуть бути предметом розгляду лише на етапі судового слідства.

"Необхідності в ухваленні окремого закону про захист бізнесу/громадян від незаконних дій органів досудового слідства немає. Безумовно, законодавець має внести зміни до чинних норм із метою максимізувати ефективність захисту", - вважає юрист.

Коментуючи ефективність механізмів реалізації закону у разі його ухвалення, О.Роїк, зокрема, зазначила, що "можливість подання скарги і притягнення працівників органів досудового слідства до особистої майнової відповідальності буде стримувальним чинником для кожного слідчого або оперативного працівника під час ухвалення незаконних рішень у ході слідчої дії".

"Але, з іншого боку, КПК України чітко зазначає: ці слідчі дії мають проводитися лише на підставі рішення слідчого судді або у виняткових випадках із подальшим отриманням такого. Ось тут уся ефективність механізму захисту прав і може закінчитися, оскільки доки слідчі судді ухвалюватимуть неаргументовані рішення, що дозволяють слідчим вилучати у "фактових" справах практично необмежену кількість речей, документів, грошових коштів, здійснювати обшуки в осіб, які жодним чином не можуть приховувати докази злочину, будь-які механізми захисту практично недійсні", - зазначила вона.

За словами юриста, для підвищення ефективності роботи закону необхідно, щоб будь-яка невідповідність нормам Кримінального процесуального кодексу під час слідчої дії була належним чином зафіксована, а громадянам в обов'язковому порядку роз'яснювали можливість подати скаргу на незаконні дії.

"Норми нового закону мають чітко відповідати нормам інших законодавчих актів, що регулюють порядок оскарження дій слідчих органів, виключаючи будь-яку колізію та неточність, а порядок, суб'єкти, терміни спростування незаконності дій органів слідства мають бути дуже детально визначені в цьому законі", - резюмувала О.Роїк.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів 13 червня 2018 року затвердив законопроект зі змінами до законодавства, які передбачають персональну відповідальність правоохоронців за незаконні слідчі дії.