Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив представникам колишнього прем'єр-міністра України Миколи Азарова у відновленні виплати йому пенсії Пенсійним фондом (ПФ) України в повному обсязі.

Згідно з постановою Верховного суду від 21 червня 2018 року, розміщеному в Єдиному реєстрі судових рішень, 25 травня 2016 року представник позивача звернувся до управління ПФ України із заявою, в якій просив відновити виплату пенсії М.Азарову з квітня 2015 року та здійснювати цю виплату поштою.

Раніше в лютому 2015 року ПФ листом поінформував Генеральну прокуратуру України про те, що М.Азаров з 6 лютого 2008 роки отримує пенсію, призначену відповідно до закону України "Про статус народного депутата України" в розмірі 17 тис. 252 грн. Виплата пенсії здійснюється шляхом зарахування на його рахунок в "Ощадбанку", однак, згідно з листом ПФ, виплата пенсії М.Азарову не здійснюється.

Печерський районний суд Києва 24 лютого 2016 року наклав арешт на грошові кошти в розмірі 199 тис. 576 грн на одному банківському рахунку і в сумі 2 млн 373 тис. 042 грн на іншому банківському рахунку в "Ощадбанку" на ім'я М.Азарова і заборонив витратні операції.

Київський апеляційний адміністративний суду 28 вересня 2016 року зобов'язав управління ПФ розглянути заяву представника М.Азарова про відновлення виплати пенсії. А Вищий адміністративний суд України постановою від 31 травня 2017 року залишила постанову суду апеляційної інстанції без змін. Однак М.Азаров через свого представника 19 липня 2017 року звернулася із заявою про скасування цієї постанови Вищого адміністративного суду України.

Суддя Верховного суду України постановою від 28 липня 2017 року відкрив провадження у справі і направив запит про нього до Подільського районного суду Києва.

12 січня 2018 року керівник апарату Верховного суду передав заяву М.Азарова до Касаційного адміністративний суд.

21 червня 2018 року Колегія суддів Касаційного адміністративного суду відмовила представникам М.Азарова в задоволенні заяви.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, за винятком випадку, встановленого п.3 ч.1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.