Україна готує створення інформаційного хаба для реалізації угоди з ЄС щодо співпраці в європейській програмі ДЗЗ Copernicus

Україна готує створення інформаційного хаба для реалізації угоди з ЄС щодо співпраці за європейською програмою космічного моніторингу Copernicus.

Як повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" під час інформаційного дня програми Copernicus в Києві у вівторок директор українського координатора європейської програми - Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) Володимир Присяжний, вже до кінця року в Україні заплановано ввести в експлуатацію першу чергу інформаційного хаба "Copernicus-Україна" для прийому, обробки та зберігання даних космічного моніторингу від сімейства європейських супутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) Sentinel, що забезпечують постачання даних супутникового моніторингу користувачам програми Copernicus.

"НЦУВКЗ робитиме технічний хаб за програмою, введення в дію першої черги хаба заплановане вже цього року. Наразі ДКАУ починає переговори з ESA з підготовки технічної угоди щодо співпраці в програмі Copernicus, ми залучені до цього процесу і зараз очікуємо технічні вимоги ESA за проектом", - повідомив Присяжний. Крім того, в рамках реалізації технічної частини проекту заплановано підготовку угод про партнерство з Європейською організацією з експлуатації метеорологічних супутників (EUMETSAT), а також з Європейським агентством з навколишнього середовища (ЕЕА), зазначив він.

Як уточнив співрозмовник агентства, відпрацювання питань обсягів і порядку фінансування проекту на цьому етапі ще не завершено: є варіант фінансування в рамках підготовлюваної нової національної космічної програми на 2018-2022 роки, можливо, буде прийнято рішення про окреме фінансування проекту. Згідно з раніше озвученими оцінками європейських фахівців, потреба у фінансуванні на створення такого технічного хаба оцінюється в близько EUR2 млн, повідомив він.

Основними користувачами даних супутникового моніторингу програми Copernicus розглядаються держсектор, і зокрема, міністерства і відомства, зокрема й Мінекології та Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), а також агросектор, і передусім агрохолдинги, уточнив В. Присяжний.

Copernicus (колишня назва GMES) - глобальна європейська система моніторингу навколишнього середовища, що передбачає поставку європейським інститутам і держорганам гео-інформаційних продуктів і послуг на основі даних супутників ДЗЗ для підвищення ефективності роботи щодо захисту цивільного населення, управління ризиками та захисту навколишнього середовища. Програми Sentinel ЕSA охоплюють п'ять сімейств супутників: Sentinel-1 призначений для отримання комплексних радіолокаційних даних із супутників ERS і Envisat, Sentinel-2 і Sentinel-3 забезпечують моніторинг суші і океану, Sentinel-4 і Sentinel-5 створені для метеорологічних і кліматичних досліджень, заснованих на вивченні складу атмосфери. Згідно з даними із відкритих європейських джерел, вартість програми Copernicus становить понад EUR7,5 млрд. На сьогодні на орбіті перебувають сім супутників сімейства Sentinel.

У травні ДКАУ і Єврокомісія (ЄК) закріпили підписанням угоди плани з розвитку співробітництва між Україною та ЄС в програмі Copernicus. Документ передбачає нарощування співпраці між ДКАУ, ESA і EUMETSAT у сфері збирання та використання даних космічного моніторингу з європейських супутників ДЗЗ сімейства Sentinel. Зі свого боку ДКАУ також надаватиме європейській програмі Copernicus повний, вільний і відкритий доступ до даних космічного моніторингу зі своїх супутників ДЗЗ, а також до геофізичних і метеорологічних регіональних обсерваторій.

За даними ДКАУ, одним з факторів підвищення ефективності співпраці з європейськими партнерами в програмі Copernicus розглядається реалізація планів зі створення до 2028 року власної групу ДЗЗ в космосі у складі 7-8 супутників.

Уряд України і ESA підписали угоду про співпрацю в сфері використання космічного простору в мирних цілях в 2008 році. На початку 2014 року дію угоди було продовжено до 2019 року. До складу ESA входять 17 європейських країн. У 2017 році в рамках співпраці України з ESA за програмою Vega, європейська ракета-носій середнього класу Vega з маршовим двигуном четвертій сходинці розробки і виробництва ДП "КБ "Південне" і, ДП "Південмаш"(обидва - Дніпро, Україна) забезпечила запуск супутників Sentinel-2B і Venμs європейської системи ДЗЗ Copernicus. За даними розробника, новий рідинний двигун РД-843 базується на основі ступені розведення міжконтинентального балістичного ракетоносія (МБР) РС-20 (SS-18 "Сатана").

Укладений у 2017 році черговий контракт із промкооперації в програмі Vega, передбачає поставку українською стороною європейцям ще 20 серійних двигунів до 2020 року.