Держфінмоніторинг оприлюднив індикатори приховування бенефіціарної власності

Індикаторами приховування бенефіціарної власності є небажання або неможливість власника надавати клієнту особисту інформацію або інформацію про свій бізнес, корпоративну історію, джерело доходу, чому він проводить таку діяльність і з ким здійснює операції, а також про характер свого бізнесу у відносинах із третіми особами, що, зокрема, перебувають в іноземних юрисдикціях.

Про це йдеться у витязі зі звіту Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та Егмонтської групи підрозділів фінансової розвідки "Приховування бенефіціарної власності" (липень-2018), оприлюдненому на сайті Державної служби фінансового моніторингу України (Держфінмоніторингу).

У документі також зазначено, що індикаторами приховування бенефіціарної власності фізичними особами і пов'язаними з ними особами є, зокрема: наполягання на використанні посередника та активне уникнення особистого контакту без достатніх на те обґрунтувань; проведення сумнівних операцій з урахуванням віку клієнта (що особливо актуально для неповнолітніх клієнтів); власники є політичними діячами або мають сімейні або професійні зв'язки з особою, що займається політичною діяльністю.

Що стосується юридичних осіб або правових утворень, то тут індикаторами є, зокрема: тривалий період бездіяльності після реєстрації з подальшою раптовою та незрозумілою активністю фінансової діяльності; реєстрація під ім'ям без вказівки на діяльність компанії або схожим на назву інших компаній; використання електронних адрес із незвичайним доменом (наприклад, Hotmail, Gmail, Yahoo тощо).

Побоювання також можуть викликати такі ознаки: юрособа описує себе як комерційний бізнес, але її немає на інтернет-платформах або в соціальних мережах (наприклад, LinkedIn, XING тощо); декларує дуже велику кількість бенефіціарів; керівник або контрольний акціонер не беруть активної участі в управлінні компанією та надають повноваження підписувати документи без достатніх підстав багатьом особам.