Робота банківського сектора України та його фінансовий стан значно покращилися, однак попереду нові виклики, зокрема поява дефіциту ліквідності, зростання конкуренції з боку фінтехкомпаній, збільшення вимог до капіталу та фінансового моніторингу, "подвійні" вибори в Україні та зміна зовнішньої кон'юнктури, такі теми обговорило керівництво НБУ з керівництвом 40 найбільших банків.

"Усі банки повинні вміти правильно оцінювати та складати проспекти операційного прибутку в середньостроковій перспективі. Тому що зростання вимог пов'язане для банків з інвестиціями, а конкуренція збільшується, зокрема з боку фінтехкомпаній", - прокоментував агентству "Інтерфакс-Україна" в середу основні підсумки зустрічі, що відбулася напередодні, голова Незалежної асоціації банків Роман Шпек.

За його словами, багато уваги було приділено питанню ефективності бізнес-моделі банку, наскільки важливо вміти працювати дистанційно, як скорочувати витрати, утримуючи високий рівень конкурентоспроможності та збільшуючи присутність на ринку.

Р.Шпек повідомив, що на зустрічі обговорювалася робота з NPL і спільні дії асоціації та НБУ разом із профільним парламентським комітетом щодо вдосконалення законодавства, яке дасть можливість створити сильних гравців, котрі зможуть працювати з проблемними активами й дадуть змогу розчистити кредитні портфелі.

Представники Нацбанку інформували банкірів про участь української делегації на чолі з першим заступником голови НБУ Катериною Рожковою в Базельському комітеті з банківського нагляду, сказав також голова НАБУ. Він зазначив, що в Україні вже реалізовано багато вимог, такі як стрес-тести, діагностика, докапіталізація, робота з пов'язаними особами, які дали позитивний результат, проте ще не всі банки однаково добре готові до нових викликів.

За його словами, зі сторони Нацбанку наголошувалося на важливості вдосконалення процесів ризик-менеджменту, концентрації на якості капіталу, необхідності підготовки до введення нових пруденційних нормативів і взаємодії в процедурах "знай свого клієнта" (KYC).

У свою чергу банки просили більшої взаємодії у сфері валютного контролю, фінансового моніторингу, впровадження норм закону про валюту, і сторони домовилися присвятити цьому такі наради, зазначив голова НАБУ.

Загалом учасники зустрічі констатували, що робота банківського сектора значно покращилася, про що свідчать 14 млрд грн прибутку в банківському секторі від початку року і дедалі менші потреби у формуванні резервів, сказав Р.Шпек. Він додав, що в платоспроможному корпоративному секторі економіки серед підприємств, які не допускали дефолтів за своїми зобов'язаннями, відбувається зростання кредитування.

Водночас іще одним новим викликом для банківської системи є дефіцит ліквідності. "І це вже стає не тимчасовим явищем. Національний банк готується підтримувати банки. Говорили про інструменти такої підтримки та необхідність для банків мати свої проспекти з ліквідності", - повідомив голова НАБУ.

За його словами, обговорювалася ситуація на валютному ринку. Нацбанк пояснив, що з метою запобігання значним коливанням продав $700 млн, однак коли ситуація почала поліпшуватися, він зміг викупити вже $110 млн.

Р.Шпек позитивно оцінив дії Нацбанку в цій ситуації, наголосивши, що запорукою цього стала інституційна незалежність центробанку й той факт, що він не втягнутий у політику. Він схвалив рішення правління і ради НБУ обмежити частку держоблігацій у портфелі центробанку й підтвердження інфляційної мети в 5% "плюс-мінус" 1 процентний пункт.

Як повідомив голова НАБУ, представники регулятора в загальних рисах розповіли про переговори з Міжнародним валютним фондом, про обговорювані з ним вимоги та про наявну домовленість розпочати нову програму, розраховану на 15 місяців.

"Для нас важливо, що в період "подвійних" виборів Україна має можливість не залишитися сам на сам із проблемами, а здобути міжнародну підтримку для продовження реформ, а це означає кращі умови для виходу на зовнішні ринки та продовження співпраці з ЄС, іншими міжнародними фінансовими організаціями", - наголосив Р.Шпек.

За його словами, представники НБУ поінформували, що рішення, які потрібні від уряду, щодо тарифної політики та якості бюджетної політики, такі, що дозволяють вірити в підписання угоди та нового меморандуму з МВФ.