Необхідність підвищення якості мобільного зв'язку стандарту 3G і 4G вимагає якнайшвидшого усунення фрагментації 900-го діапазону (900 МГц), регулятор ринку - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) - пропонує стимулювати операторів вирішити цю проблему збільшенням рентних платежів за фрагментацію, повідомив голова НКРЗІ Олександр Животовський.

"Ми хочемо зробити так, що всі оператори, їхніх менеджмент й акціонери розуміли необхідність щось робити і думати над цим. Нам не підходить відсутність жодної дискусії", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи пропозицію регулятора підвищити з 1 січня 2019 року для стільникового радіозв'язку в діапазонах 791-821 МГц, 832-862 МГц, 880-915 МГц, 925-960 МГц коефіцієнт до рентної плати за користування РЧР (23,085 тис. грн за 1 МГц), а за фрагментований спектр із 1,2 до 2,0.

О.Животовський зазначив, що уряд вийшов із традиційною ініціативою в рамках бюджетного процесу-2019 індексувати всі ставки рентної плати на рівень зростання цін - 9%.

"Ми як регулятор дивимося на ці ставки ренти, зокрема, як на інструмент регулювання. Через це у нас інші пріоритети - якість зв'язку, заохочення розвитку 3G і 4G, де все вирішується за допомогою так званих "низьких діапазонів" - 700 , 800, 900. Така регуляторна міра правильна, вона вказуватиме операторам, над чим потрібно далі працювати", - пояснив він позицію НКРЗІ.

Голова комісії зазначив, що в разі ухвалення пропозицій регулятора бюджет отримає додатково 350 млн грн, що відповідає прогнозним показникам у пропозиціях уряду про індексацію тарифів.

О.Животовський нагадав, що НКРЗІ спільно з операторами вдалося для запуску 3G або 4G вирішити проблему рефармінгу в діапазоні 1800 МГц, в якому наразі працюють і технології для передання голосу, і для передання даних, однак вирішення проблеми фрагментації діапазону 900 МГц затягується. За його словами, введений два роки тому коефіцієнт до рентної плати 1,2 за фрагментацію та 0,75 за цілі смужки спектра, на яких можна запускати передання даних, не дав необхідного результату.

За його словами, НКРСІ закликала операторів до вирішення проблеми, проте їхня реакція була, "м'яко кажучи, ледачою". "Ніякої позиції оператори не висловили і, відповідно, прогресу в цьому ми ніякого не досягли", - констатував О.Животовський.

Він додав, що ментально оператори, наприклад, що володіють найбільшою кількістю частот у діапазоні 900 МГц "Київстар", дивляться на спектр як на актив і не хочуть ним ділитися, що не дає можливості запустити 3G на цих частотах для lifecell.

Як наголосив голова НКРЗІ, пропоноване підвищення рентної плати не приведе до зростання тарифів на мобільний зв'язок, оскільки загальні доходи мобільної галузі перевищують 36 млрд грн, а рентабельність операторів за EBITDA становить 40-50%, перевищуючи європейські показники.

О.Животовський додав, що для вирішення іншої проблеми - зрівнювання плати за частоти, на яких можливе розгортання нових радіотехнологій (таких як 3G, 4G і 5G) - регулятор пропонує з 1 січня 2020 року підвищити ставки рентної плати в діапазонах 2300-2400 МГц і 3400-3800 МГц із 45,83 грн до 3 тис. грн.

Він пояснив, що наразі в цих діапазонах є два типи гравців. Як приклад першого типу він привів компанію Giraffe, що працює на технології мобільного широкосмугового доступу (broadband) WiMAX, яка "глобально зайшла в глухий кут і більше не розвивається".

За словами голови регулятора, другий тип гравців у діапазонах 2300 МГц і 2400 МГц - власники компаній, які не використовують радіочастотний ресурс і просто тримаються за ці частоти, оскільки ліцензія їм обходиться на рік близько $30 тис., сподіваючись добре продати їх іншим операторам.

О.Животовський зазначив, що великі оператори справедливо запитують, чому вони платять ринкові ціни, тоді як інші компанії за користування РЧР під мобільний broadband платять майже вдвічі менше.

"Останній прецедент був (встановлення ринкової плати в діапазоні - ІФ) 2600 МГц - 3 тис. грн. Тому ми і пропонуємо такий рівень. І якщо акціонери (перший тип гравців - ІФ) вірять у все це, нехай платять ренту і сидять там далі , виконуючи ліцензійні вимоги. Але якщо не використовують радіочастотний ресурс (другий тип гравців - ІФ), то йтимемо до суду і забиратимемо. Але і паралельно використовуватимемо регуляторні методи", - пояснив позицію НКРЗІ її голова.

Він наголосив, що комісія пропонує відвести ліцензіатам рік, щоб вони визначилися, і підвищити ставки з 2020 року.