Зростання української економіки в 2018 році прискориться до 3,5% з 2,5% у минулому році, проте в наступному році відбудеться його уповільнення до 2,3% у зв'язку зі зменшенням фіскального стимулювання економіки і ослабленням зовнішніх ринків, прогнозує інвестиційна група ICU.

"У 2019 року зростання економіки сповільниться через жорстку монетарну та фіскальну політики, а також менш привабливі зовнішні умови", - сказав керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій ICU Олександр Мартиненко журналістам у Києві в четвер.

За його словами, головним драйвером зростання залишиться споживчий попит, що просувається вперед збільшенням реальних доходів і споживчого кредитування, а також грошовими переказами українців з-за кордону.

Згідно з оцінками ICU, виражений у доларах ВВП України в нинішньому році досягне $131 млрд (з $111 млрд в минулому році), а в наступному - $ 145 млрд.

Мартиненко спрогнозував, що викликане введенням воєнного стану ослаблення гривні зміниться її стабілізацією вже цього тижня, оскільки фактор тривог і страхів піде. Однак під впливом передноворічного збільшення імпорту і зниження експорту сільгосппродукції, а також сезонних виплат бюджету та інфляційних очікувань до кінця року курс гривні опуститься до 29 грн/$1.

"Наш базовий сценарій на 2019 рік - це м'яка девальвація до 30 грн/$1 до кінця року. Політична нестабільність і девальваційні очікування несуть основні ризики для наших валютних прогнозів", - додав експерт.

За його словами, в нинішньому році інфляція сповільниться до 10,2% з 13,7% минулого року, а до кінця 2019 року вона має знизитися до 8,5%, переважно завдяки жорсткій монетарній політиці НБУ та зниженню світових цін на енергоносії . У ICU очікують, що Нацбанк до кінця наступного року знизить облікову ставку лише до 16% із нинішніх 18% річних.

"Придушуючи інфляцію, жорстка монетарна політика водночас серйозно обмежує доступ до фінансування і тим самим негативно впливає на економічне зростання. Наслідки монетарної політики," жорстка посадка "провідних світових економік, політична нестабільність становлять найвищі ризики для української економіки", - вважає Мартиненко.

Він зазначив, що поточні умови воєнного стану не несуть жодних додаткових обмежень для кредитно-грошового і валютного ринків України, а також ведення бізнесу. Розповідаючи про можливе подальше перешкоджання РФ судноплавству в Азові, Мартиненко зазначив, що основний продукт цих вантажопотоків - сталь маріупольських комбінатів "Метінвесту" - становить близько 20% українського експорту сталі або 4% загального експортного виторгу України в 2017 році.

"У разі блокування або серйозних труднощів перевезень Азовським морем, відвантаження сталі можуть бути повністю переорієнтовані залізничними коліями до чорноморських портів", - вважає представник ICU.

На його думку, споживчий та інвестиційний імпорт продовжить тиск на торговий баланс до кінця року, і дефіцит поточного рахунку становитиме 3,8-3,9% ВВП порівняно з 5% ВВП минулого року. Однак у 2019 році підтримка імпорту споживанням ослабне, тоді як приватні перекази продовжать зростання, а виплати дивідендів іноземним компаніям скоротяться. У результаті, прогнозують в ICU, дефіцит поточного рахунку скоротиться до 3,2% ВВП, а основні ризики посилення дефіциту надходять із боку ринків сталі і енергоносіїв. Зокрема, протекціоністські заходи США, ЄС та інших країн значно звузили обсяг вільних ринків, що призводить до ескалації конкуренції, а уповільнення економічного зростання і можлива розвантаження економіки від боргових зобов'язань у Китаї, а також обмеження китайського імпорту в США можуть значно посилити надлишок стали на світових ринках.

За оцінками Мартиненка, ціни на чорні метали та залізну руду в 2019 році знизяться на 8-10%, а на продукцію АПК - на 3-5%. За менш сприятливої цінової кон'юнктури, зростання фізичних обсягів призведе до збільшення частки АПК в українському експорті до 45% в 2019 році, вважає експерт.