Українські банки за підсумками 2018 року, найімовірніше, покажуть рекордний за останні 10 років прибуток, повідомила перший заступник голови Національного банку України (НБУ) Катерина Рожкова на прес-конференції в Києві в понеділок.

"За підсумками 2018 року сектор отримає прибуток і, за нашими попередніми оцінками, цей прибуток може стати рекордним більше ніж за 10 років", - сказала вона, нагадавши, що за підсумками 10 міс. поточного року банки отримали близько 15 млрд грн чистого прибутку.

За даними К.Рожкової, відповідний результат зумовлений і зростанням операційного прибутку - процентного та комісійного, і зниженням відрахувань до резервів.

"Процентний дохід продовжує залишатися основним джерелом банківського прибутку на тлі суттєвого зниження протягом останніх кількох років вартості залучених коштів, очищення від непродуктивних активів, а також активізації кредитування", - сказала перший заступник голови НБУ.

Зростання комісійного доходу, за її словами, пов'язане з активізацією споживчого кредитування та розвитком банківських технологій.

У свою чергу директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук зазначив, що банки, на які припадає понад 40% активів сектора, наразі працюють із показником віддачі на капітал більше ніж 30%.

"Такого ніколи не було в історії українського банківського сектора", - наголосив він.

Більше того, НБУ прогнозує, що прибутковість банківського сектора продовжить зростати і наступного року насамперед за рахунок завершення роботи з очищення балансів і скорочення відрахувань до резервів.

Говорячи про ризики банківської системи, К.Рожкова зазначила короткий термін ресурсної бази.

"Завдяки суттєвим обсягам високоякісних і високоліквідних активів на балансі банків така ситуація поки що не викликає занепокоєння у регулятора, але, з огляду на очікуване в наступному році посилення кредитування - ці розбіжності (в термінах активів і пасивів - ІФ) можуть нести в собі ризик, і тому ми стимулюватимемо банки продовжувати ресурсну базу", - сказала вона.

Одним із таких стимулів, за словами першого заступника голови центробанку, послужить коефіцієнт чистого стабільного фондування (net stable funding ratio, NSFR), узгодження якого з банківським співтовариством НБУ розраховує завершити в першому півріччі 2019 року, після чого перейде до поступового впровадження.

За словами В.Ваврищука, короткий термін вкладів переважно є наслідком пройденої кризи, після якої суттєво зросла частка коштів на поточному рахунку.

"Наразі понад 62% загального фондування банків - це зобов'язання терміном до 1 міс. Якщо подивитися лише на гривневий сегмент, то там ця частка становить майже 76%", - констатував він.

З огляду на те, що банки за рахунок таких коротких зобов'язань формують "довгі" активи, НБУ наголошує на системній важливості вирівнювання терміновості активів і пасивів.

"Банки мають створювати більше стимулів (для продовження терміну депозитів - ІФ), можливо, через процентні ставки. Навіть несуттєве продовження - до трьох з одного місяця, матиме суттєвий фундаментальний вплив на стабільність фондування банківського сектора", - зауважив В.Ваврищук.

Крім цього, К.Рожкова серед потенційних ризиків зазначила збереження високого рівня доларизації деяких банків, особливо з українським приватним капіталом.

"Наші розрахунки показують, що за суттєвих шоків ризики роботи таких банків посилюються, тому ми продовжуємо наполегливо рекомендувати банкам знижувати рівень доларизації, особливо в активній частині балансу", - сказала К.Рожкова.

Перший заступник голови НБУ також анонсувала проведення в 2019 році чергової регулярної оцінки стійкості банків. Крім стандартного підходу, Нацбанк має намір приділити особливу увагу якості споживчих кредитів. Крім того, НБУ має намір переглянути регулярність такої оцінки (наразі- щорічно).