Рішення щодо спору між Україною та РФ щодо впроваджених Росією обмежень транзитних перевезень (DS512), опубліковане Органом з вирішення спорів (DSB) Світової організації торгівлі (СОТ) у п'ятницю, може позначитися на результаті інших спорів між Україною і РФ у рамках СОТ, вважає партнер юрфірми "Ілляшев і Партнери" Олена Омельченко.

У коментарі, переданому агентству "Інтерфакс-Україна", вона нагадала, що в СОТ на стадії консультацій перебувають іще дві пов'язані справи: ініційована Україною DS532 (про заборону імпорту та транзиту соків, обмеження торгівлі пивом, кондитерськими виробами, шпалерами) та ініційована Росією DS525 (про впроваджені указом президента та постановою Кабміну санкції та заборону ввезення в Україну російських товарів).

О.Омельченко пояснила, що у справі DS512 група експертів (панель арбітрів) DSB встановила, що ситуація, які склалася між Україною та РФ, має характер "надзвичайної обставини в міжнародних відносинах", оскільки світова громадськість визнала наявність елементів збройного конфлікту в резолюції Генасамблеї ООН. Ця характеристика дозволяє Росії посилатися на істотні інтереси безпеки при впровадженні обмежень.

На тих самих підставах можуть бути відхилені й вимоги України у справі DS532, що є логічним продовженням розглянутої справи щодо транзиту, і вимоги Росії у справі DS525, вважає юрист "Ілляшев і Партнери".

"Висока ймовірність того, що ці спори залишаться на стадії консультацій без створення спеціальної групи експертів для їх подальшого розгляду, і сторони продовжуватимуть безперешкодне застосування обмежувальних заходів у взаємній торгівлі", - підсумувала О.Омельченко.

Водночас вона зазначила, що Україна може подати апеляцію на рішення щодо транзитного спору з РФ до Постійного апеляційного органу СОТ.

"Фактично без аналізу, проведеного групою, Україна втратила б можливості оскаржити рішення по суті", - знайшла позитив для української сторони партнер юрфірми.

Представник "Ілляшев і Партнери" також зазначила, що рішення щодо транзитного спору України та РФ може відкрити шлях для активного застосування країнами торговельних обмежень із міркувань безпеки й негативно позначитися на СОТ.

"Досить імовірно, що різні групи впливу, зацікавлені у впровадженні протекціоністських заходів, спонукатимуть свої уряди до надання будь-якому міжнародному конфлікту статусу надзвичайної обставини, щоб виправдати торговельні обмеження", - вважає О.Омельченко.

Вона зазначила, що це був перший випадок в історії СОТ, коли спір щодо обмежень, упроваджених із міркувань національної безпеки, держави не врегулювали в процесі переговорів, і який повноцінно розглянула група експертів DSB. Тепер, щоб посилатися в торгових спорах на інтереси національної безпеки, державам потрібно довести об'єктивну "надзвичайність ситуації" і "сумлінність" при впровадженні заходів. А саме - спрямованість заходів на захист населення і території від зовнішньої загрози або до підтримки законності та порядку, пояснила юрист.

На її думку, експертам ще належить проаналізувати, як рішення щодо транзитного спору між Україною та РФ позначиться на інших спорах, зокрема у справі проти США щодо обмежень на імпорт алюмінію і сталі, ініційованій Китаєм, ЄС, Туреччиною, Росією, Мексикою та іншими країнами.

У справі DS512 Україна оскаржувала низку обмежувальних заходів на транзитні перевезення товарів автомобільним і залізничним транспортом, упроваджених РФ у період між 2014-2016 роками. Україна вказувала на невідповідність обмежень принципу свободи транзиту, а також іншим зобов'язанням, прийнятим РФ у рамках СОТ. А Росія послалася на норму ГАТТ, що дозволяє робити виняткові дії з метою захисту істотних інтересів безпеки.

Проаналізувавши обставини справи, група експертів встановила, що дії Росії задовольняють усі вимоги для застосування обмежень, отже, Росія не порушувала зобов'язань, узятих під час вступу до СОТ.

У своїй скарзі до СОТ Україна оцінила скорочення експорту українських товарів на ринки країн Центральної, Середньої Азії та Кавказу в першому півріччі 2016 року через такі дії РФ у 35,1%, зокрема до Казахстану - на 45,5%.