Спрощення процедури відкриття рахунків нерезидентами відображає незмінність курсу на лібералізацію нормативного регулювання і позитивно вплине на умови ведення бізнесу в Україні, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

Коментуючи оновлення Національним банком України (НБУ) Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків і кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, яка набула чинності з 4 квітня, радник юридичної фірми "Астерс" Габріел Асланян зазначив, що ще одним важливим ефектом новації є "позитивний сигнал іноземним компаніям про те, що ситуація в країні налагоджується, оскільки немає більше необхідності підтримувати жорсткі обмеження на операції".

Водночас юрист вважає, що неможливість відкривати рахунки в Україні не була однозначною перешкодою для роботи іноземних компаній у країні.

"Якщо іноземна компанія мала намір провадити активну діяльність в Україні, вона завжди могла заснувати або придбати тут дочірнє підприємство, відкрити представництво, які мали би право відкриття поточних рахунків", - сказав він, наголосивши, що, водночас, обмеження на відкриття рахунків було досить відчутним для іноземних кредиторів.

Г.Асланян зазначив, що після скасування обмеження на відкриття рахунків іноземний кредитор "отримує можливість не на папері, а насправді реалізовувати свої застави щодо гривневих надходжень на рахунки резидентів або на виручку за гривневими контрактами між резидентами України".

Крім того, для кредитора важлива можливість безпосередньо, як вигодонабувача, отримати страхове відшкодування від українського страховика при втраті профінансованого проекту.

"Раніше ці інструменти захисту були вкрай обмежені для іноземних кредиторів. А тепер це стало можливим завдяки новому валютному регулюванню і можливості відкриття поточних рахунків в Україні. Отже, нові правила реально зрівняли можливості місцевих та іноземних кредиторів задовольнити свої вимоги до боржника", - сказав юрист.

У свою чергу юрист міжнародного департаменту юрфміри K.A.C.Group Катерина Ткаченко нагадала, що, завдяки нововведенням у разі зміни найменування юридичної особи наявні рахунки не потрібно буде закривати. Також скасовується подання клієнтами банків при відкритті рахунків картки зі зразками підписів, розпорядження відбуватиметься тільки особами, які, відповідно до законодавства, мають на це право.

За її оцінкою, нововведення значною мірою оцінять іноземні підприємці, які відкривають рахунки в Україні з метою отримання відсотків за вкладами, оскільки в Україні досить висока ставка за депозитами.

"Наші іноземні клієнти найчастіше відкривають рахунки в українських банках з метою вкладень у місцеву нерухомість, виробничі активи та корпоративні права", - зазначила К.Ткаченко.

Зі свого боку керівний партнер юридичної фірми RI-Group Олександр Кеєр також зазначив, що новація НБУ - "важливий крок до валютної лібералізації в Україні".

"Макроекономічним ефектом від цього рішення напевно стане поліпшення інвестиційного клімату, залучення інвестицій в Україну. Згідно з документом в іноземців з'являється можливість і відкривати рахунки в наших банках, і здійснювати платежі в гривні, а це значно прискорює рух коштів, знімає багато бюрократичних перепон, спрощує ведення бізнесу на нашій території", - сказав він.

У свою чергу партнер юридичної компанії ILF Сергій Сільченко зазначає, що "сама по собі постанова НБУ кардинально не змінює інвестиційний клімат в Україні, але НБУ зробив іще один крок до валютної лібералізації та залучення іноземних інвесторів", надавши можливість відкривати рахунки новим суб'єктам юридичним особам-нерезидентам, зокрема іноземним інвестиційним фондам і компаніям з управління активами, які діють від імені таких інвестиційних фондів.

"Інструкція передбачає скасування обмежень на проведення операцій за рахунками, натомість передбачено особливості здійснення операцій за певними рахунками клієнтів. Ці нововведення, а також скасування необхідності подання карток зі зразками підписів під час відкриття рахунку, скасування вимоги про закриття рахунку при зміні найменування компанії робить Україну більш привабливою для іноземного інвестора", - сказав він, наголосивши, що, водночас, дії НБУ "скоріше є доповненням до комплексу заходів, які здійснюються в Україні в рамках валютної лібералізації".

"Інвесторів приваблюють не окремі документи, а загальне середовище, зокрема стабільність валюти, прозорість банківської системи та відсутність корупції", - сказав він.

С.Сільченко називає безумовним плюсом оновленої інструкції зменшення бюрократії та збору непотрібних документів.

Він також зазначив, що неможливість відкриття рахунку в Україні для іноземних компаній ускладнювала роботу з українськими контрагентами, оскільки раніше компанії-нерезиденти при роботі з українськими компаніями здійснювали розрахунки зі своїх рахунків у зарубіжних банках в іноземній валюті. Для зарахування коштів на рахунок українського контрагента потрібно було досить багато часу, крім того, 30% валютної виручки (до 1 березня - 50%) підлягали продажу.

Згідно з новим положенням інструкції, в зарубіжних компаній з'явиться можливість відкривати рахунки в українських банках, здійснювати розрахунки (інвестувати) в гривні, що значно спростить і прискорить рух коштів і ведення бізнесу на території України загалом.

Водночас С.Сільченко наголосив, що "існує ризик, що українська банківська система та її "свобода" стануть привабливими для недобросовісних компаній, які використовуватимуть банківську систему України для відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом".

"Тут велика відповідальність лягає на банки, які у своїй діяльності мають використовувати ризик-орієнтований підхід. Розуміючи це, НБУ вніс зміни до положення про фінмоніторинг, взявши до уваги світові тенденції щодо протистояння відмиванню грошей. Документ містить поняття "компанії-оболонки" й рамково описує дії банку при ідентифікації компанії-нерезидента. Верифікація компаній-нерезидентів при відкритті рахунка, контроль за операціями тепер повністю лягає на обслуговуючий банк, який здійснюватиме фінансовий моніторинг з урахуванням ризик-орієнтованого підходу", - сказав він.

Юрист адвокатської компанії "Прайм" Дмитро Поліщук, у свою чергу, звернув увагу, що значна лібералізація операцій нерезидентів може спровокувати ризик використання банківської системи України компаніями-оболонками, які нерідко є учасниками схем відмивання коштів.

Тому НБУ вніс зміни до положення про здійснення банками фінансового моніторингу, які також набули чинності 4 квітня 2019 року.

Згідно з новими правилами рахунки нерезидентів перевірятимуться й аналізуватимуться з метою виявлення компаній-оболонок, причому такі перевірки не стосуватимуться холдингових компаній або їхніх корпоративних підприємств, за умови, що структура власності холдингової компанії прозора й дозволяє визначити кінцевих бенефіціарів власників (контролерів), а господарська діяльність такої юридичної особи дає можливість повного розуміння її характеру.

Водночас, на думку О.Кеєра, новації НБУ "не зумовлять негайного зростання іноземних інвестицій у нашу країну, адже всі ми наразі стали заручниками тривалого виборчого циклу (президентські та парламентські вибори 2019 року), однак для вже наявного тут іноземного бізнесу цей крок Нацбанку - жирний "плюс" і орієнтир на якісні зміни в країні".

Як повідомлялося, НБУ надав можливість відкривати рахунки новим суб'єктам фінансового ринку України - юридичним особам-нерезидентам, зокрема іноземним інвестиційним фондам і компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів.

Право відкривати рахунки в українських фінансових установах і здійснювати через такі рахунки валютні операції юридичним особам - нерезидентам України передбачають закони "Про валюту та валютні операції" та "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій", а також Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

У зв'язку з цим НБУ оновив Інструкцію про порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків і кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів.

Нова редакція цього документа, оприлюднена на сайті центробанку, затверджена постановою його правління від 1 квітня 2019 року №56 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" й набула чинності з 4 квітня 2019 року.