В оборонному секторі очікують, що уповноваженим органам держвлади вдасться в найкоротші терміни прояснити ситуацію з причинами відмови військового представництва Міністерства оборони прийняти в експлуатацію Збройних сил України нові БТР-4, виготовлені на потужностях держконцерну "Укроборонпром" з європейської бронесталі натовського стандарту ARMSTAL-500, і звертають увагу, що раніше вироблену з неї бронетехніку на сьогодні успішно експлуатують в армії.

"Наскільки мені відомо, військове представництво вимагає підтвердження хімічного складу зарубіжної броні, з якої мають намір варити корпуси для БТР-4 за держоборонзамовленням. Зокрема, це стосується фінської MiiLux Protection. За твердженням військового представництва, за своїм хімскладом вона не відповідає вимогам конструкторської документації", - повідомив директор інформаційно-консалтингової Defense Express Сергій Згурець, оцінки якого наведено в четвер на сайті видання.

Експерт розцінює як "надзвичайну" ситуацію "з пристрастями" навколо закупівель ОПК європейської бронесталі, що ставить під загрозу зриву держоборонзамовлення (ДОЗ).

З огляду на це Згурець уточнює, що розробник конструкторської документації ХКБМ ім. Морозова допускає для виготовлення корпусів БТР-4 та БТР-3 чотири види броні: українську броню марки "71", вироблювану ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" (ЛКМЗ) і ПАТ "Метинвест", а також її зарубіжні аналоги. "Таких аналогів прописано три - польська, бельгійська і вже згадана фінська MiiLux Protection 500", - зазначає він, наголошуючи, що якість закуповуваної національним ОПК європейської броні підтверджена відповідними сертифікатами.

За даними фінської компанії, уточнює експерт, бронесталь Miilux 500 використовують у понад 40 країнах світу для виробництва військової техніки, вона відповідає стандарту НАТО Stanag L1-L5. Водночас в Україні з неї виготовляють корпуси бронемашин "Козак" виробництва ПрАТ "НВО "Практика", які постачають армії. У 2014 році на потужностях ЛКМЗ з європейської бронесталі експериментально було вироблено 14 корпусів БТР-4, що успішно пройшли випробування та використовуються на сьогодні у військах, акцентує він.

Згурець також нагадав, що ЛКМЗ, який має на сьогодні, зокрема, кадрові проблеми, стабільно зриває виконання ДОЗ на постачання армії БТР-4. "Із замовлених десятків корпусів у 2018 році армії було поставлено одиниці. Така сама картина і за період, що минув від початку 2019 року", - уточнив він. Для ПАТ "Метінвест", за його словами, "на тлі величезних плавок з цивільною метою бронедріб’язок для БТР малоцікавий". Водночас до виготовленої з вітчизняної "71-ї" броні бронетехніки під час її експлуатації в армії з'явилися численні запитання, підтверджені непоодинокими рекламаціями держзамовника, зауважив Згурець.

Як зазначає директор Defense Express, ситуація з ДОЗ змусила "Укроборонпром" взятися за виробництво корпусів для БТР із зарубіжної броні, під це було створено нові потужності на ЖБТЗ, ХКБМ і на Заводі ім. Малишева. За його словами, "тепер саме час запитати себе - як ми докотилися до такого життя, і чому одним дуже подобається броня "71", а інші стверджують, що виробляти з неї бронетехніку - складно, дорого та ризиковано".

Експерт не виключив, що "зарубіжну бронеініціативу поставлено на паузу до остаточного з'ясування відносин між Міноборони та підприємствами "Укроборонпрому".

"Саме час новій владі продемонструвати свої компетенції", - резюмував Згурець.

Як повідомлялося, 29 травня прес-служба "Укроборонпрому" поінформувала, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" (ЖБТЗ), що входить до держконцерну, вимушено призупинило роботу цеху з виробництву БТР-4 через відмову військового представництва допустити до експлуатації в армії нові БРТ-4, виготовлені із закупленої у європейських партнерів бронесталі натовського стандарту.

14 травня після трирічного процедурного блокування Верховна Рада розблокувала набуття ухвалених нею в липні 2015 року змін до Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за порушення техстандартів в ОПК. У держконцерні "Укроборонпром" попередили, що поточні суперечності реформи системи стандартизації в ОПК становлять серйозні ризики зриву ДОЗ і планів ВТС, зокрема у сфері імпортозаміщення.

Забезпечення до 2020 року повної сумісності ЗСУ зі ЗС країн-членів НАТО закріплене в прийнятій у 2015 році новій Воєнній доктрині України. У квітні за підсумками міжвідомчої наради "Укроборонпром" повідомив про підготовку дорожньої карти щодо модернізації наявної галузевої системи стандартизації та її переведення на стандарти НАТО до 2022 року.