17:08 30.05.2019

У військового представництва Міноборони з'явилися питання до хімскладу європейської бронесталі, бронетехніку з якої успішно експлуатують ЗСУ

3 хв читати
У військового представництва Міноборони з'явилися питання до хімскладу європейської бронесталі, бронетехніку з якої успішно експлуатують ЗСУ

В оборонному секторі очікують, що уповноваженим органам держвлади вдасться в найкоротші терміни прояснити ситуацію з причинами відмови військового представництва Міністерства оборони прийняти в експлуатацію Збройних сил України нові БТР-4, виготовлені на потужностях держконцерну "Укроборонпром" з європейської бронесталі натовського стандарту ARMSTAL-500, і звертають увагу, що раніше вироблену з неї бронетехніку на сьогодні успішно експлуатують в армії.

"Наскільки мені відомо, військове представництво вимагає підтвердження хімічного складу зарубіжної броні, з якої мають намір варити корпуси для БТР-4 за держоборонзамовленням. Зокрема, це стосується фінської MiiLux Protection. За твердженням військового представництва, за своїм хімскладом вона не відповідає вимогам конструкторської документації", - повідомив директор інформаційно-консалтингової Defense Express Сергій Згурець, оцінки якого наведено в четвер на сайті видання.

Експерт розцінює як "надзвичайну" ситуацію "з пристрастями" навколо закупівель ОПК європейської бронесталі, що ставить під загрозу зриву держоборонзамовлення (ДОЗ).

З огляду на це Згурець уточнює, що розробник конструкторської документації ХКБМ ім. Морозова допускає для виготовлення корпусів БТР-4 та БТР-3 чотири види броні: українську броню марки "71", вироблювану ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" (ЛКМЗ) і ПАТ "Метинвест", а також її зарубіжні аналоги. "Таких аналогів прописано три - польська, бельгійська і вже згадана фінська MiiLux Protection 500", - зазначає він, наголошуючи, що якість закуповуваної національним ОПК європейської броні підтверджена відповідними сертифікатами.

За даними фінської компанії, уточнює експерт, бронесталь Miilux 500 використовують у понад 40 країнах світу для виробництва військової техніки, вона відповідає стандарту НАТО Stanag L1-L5. Водночас в Україні з неї виготовляють корпуси бронемашин "Козак" виробництва ПрАТ "НВО "Практика", які постачають армії. У 2014 році на потужностях ЛКМЗ з європейської бронесталі експериментально було вироблено 14 корпусів БТР-4, що успішно пройшли випробування та використовуються на сьогодні у військах, акцентує він.

Згурець також нагадав, що ЛКМЗ, який має на сьогодні, зокрема, кадрові проблеми, стабільно зриває виконання ДОЗ на постачання армії БТР-4. "Із замовлених десятків корпусів у 2018 році армії було поставлено одиниці. Така сама картина і за період, що минув від початку 2019 року", - уточнив він. Для ПАТ "Метінвест", за його словами, "на тлі величезних плавок з цивільною метою бронедріб’язок для БТР малоцікавий". Водночас до виготовленої з вітчизняної "71-ї" броні бронетехніки під час її експлуатації в армії з'явилися численні запитання, підтверджені непоодинокими рекламаціями держзамовника, зауважив Згурець.

Як зазначає директор Defense Express, ситуація з ДОЗ змусила "Укроборонпром" взятися за виробництво корпусів для БТР із зарубіжної броні, під це було створено нові потужності на ЖБТЗ, ХКБМ і на Заводі ім. Малишева. За його словами, "тепер саме час запитати себе - як ми докотилися до такого життя, і чому одним дуже подобається броня "71", а інші стверджують, що виробляти з неї бронетехніку - складно, дорого та ризиковано".

Експерт не виключив, що "зарубіжну бронеініціативу поставлено на паузу до остаточного з'ясування відносин між Міноборони та підприємствами "Укроборонпрому".

"Саме час новій владі продемонструвати свої компетенції", - резюмував Згурець.

Як повідомлялося, 29 травня прес-служба "Укроборонпрому" поінформувала, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" (ЖБТЗ), що входить до держконцерну, вимушено призупинило роботу цеху з виробництву БТР-4 через відмову військового представництва допустити до експлуатації в армії нові БРТ-4, виготовлені із закупленої у європейських партнерів бронесталі натовського стандарту.

14 травня після трирічного процедурного блокування Верховна Рада розблокувала набуття ухвалених нею в липні 2015 року змін до Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за порушення техстандартів в ОПК. У держконцерні "Укроборонпром" попередили, що поточні суперечності реформи системи стандартизації в ОПК становлять серйозні ризики зриву ДОЗ і планів ВТС, зокрема у сфері імпортозаміщення.

Забезпечення до 2020 року повної сумісності ЗСУ зі ЗС країн-членів НАТО закріплене в прийнятій у 2015 році новій Воєнній доктрині України. У квітні за підсумками міжвідомчої наради "Укроборонпром" повідомив про підготовку дорожньої карти щодо модернізації наявної галузевої системи стандартизації та її переведення на стандарти НАТО до 2022 року.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА