Відхилення інфляційних очікувань українських домогосподарств від цілей і прогнозів Національного банку України (НБУ) є найбільшим порівняно з очікуваннями підприємств, банків і фінансових аналітиків, на нього впливає регіон і вік, тоді як стать і сімейний стан не є значимими факторами, таке дослідження представив НБУ в інфляційному звіті за липень.

"Частково це пояснюється схильністю домогосподарств завищувати оцінки поточної інфляції. Причинами цього явища є відмінності в індивідуальному споживчому кошику, більша увага до досить волатильних цін на товари повсякденного попиту (продукти харчування, пальне тощо), а також вплив демографічних і соціальних характеристик", - зазначає НБУ.

Центробанк зазначає, що для дослідження сприйняття інфляції в Україні з січня-2018 у рамках опитування домогосподарств було додано питання про оцінку інфляції за минулий рік.

Із звіту випливає, що загалом домогосподарства фіксують загальний знижувальний тренд, однак сприймають інфляцію вище її офіційного рівня: різниця між фактичною інфляцією та її оцінкою домогосподарствами в травні-2019 становила 1,1 процентного пункту.

НБУ зазначає, що підвищене сприйняття інфляції домогосподарствами є поширеним явищем. Це пов'язано, зокрема, з тим, що домогосподарства схильні більше запам'ятовувати підвищення цін, ніж їх зниження; споживачі звертають більше уваги на ціни товарів, які вони купують часто (щодня, щотижня) і ціни яких схильні швидко змінюватися (продукти харчування, бензин).

Крім того, існує різниця між усередненим споживчим кошиком, який використовують для розрахунку офіційного показника інфляції, і споживчим кошиком кожного окремого домогосподарства, додає центробанк.

НБУ також виявив, що оцінка інфляції не залежить від статі та сімейного стану респондентів, зате значущим є регіональний аспект: у середньому жителі західної України оцінюють інфляцію на 1,3 п.п. нижче, ніж жителі інших регіонів. Регулятор додає, що за підсумками 2018 року розрив навіть посилився, проте це очікувано, оскільки за останні 10 років реальний рівень інфляції в західних регіонах був дещо нижчим, ніж у східних.

Згідно зі звітом оцінка інфляції залежить від віку: респонденти віком 50 років мають схильність оцінювати інфляцію на 2 п.п. вище, ніж ті, кому 25 років.

Помітний вплив на сприйняття інфляції має також статус зайнятості респондентів. Найнижчими є оцінки студентів, тоді як пенсіонери мають вищі оцінки, що загалом збігається з розподілом оцінок за віком. Також оцінки пенсіонерів були в середньому на 2 п.п. вищі, ніж оцінки найманих працівників.

Нацбанк зазначає, що, на відміну від інших країн, в Україні рівень освіти домогосподарств або зовсім не впливає на сприйняття інфляції, або цей ефект статистично незначущим.

Ще однією особливістю сприйняття інфляції у звіті НБУ називає значні розбіжності в її оцінках. В Україні вони коливаються від 0% до понад 200%. У 2018 році, незважаючи на уповільнення інфляції, розкид відповідей збільшився: найвище значення становило 250% порівняно з 200% у 2017 році. Однак такий розкид є звичайним явищем і в інших країнах, ідеться в дослідженні. За даними Європейської Комісії, оцінки інфляції серед опитаних домогосподарств країн Єврозони за 2009-2015 рр. коливалися від мінус 400% до 900% (хоча такі екстремальні значення і становили менше одного відсотка від усіх відповідей).