Приватизація ПАТ "Центренерго" новим гравцем, котрий поки що не увійшов у ринок генерації електричної енергії, є в довгостроковій перспективі однією з необхідних умов вирішення проблеми високих оптових цін на ресурс, вважають експерти проекту Low Carbon Ukraine (LCU).

Згідно з презентацією LCU, що надійшла в розпорядження агентства "Інтерфакс-Україна", серед інших довгострокових заходів, необхідних для посилення конкуренції на ринку і формування реальних ринкових цін, експерти називають інтеграцію з ENTSO-E та посилення конкуренції з боку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

На думку експертів, значну увагу варто приділити також впровадженню механізмів, які мотивували б найбільших гравців, зокрема енергохолдинг "ДТЕК", до розукрупнення. Одним із таких механізмів може виступати перегляд цінових обмежень, проте він має низку ризиків, зокрема ризики відключення е/е, зниження ефективності реформ. Крім того, цей механізм небезпечний складністю визначення необхідного рівня обмеження і в разі невірних розрахунків може привести до припинення інвестицій.

Серед більш оперативних методів впливу на рівень цін експерти LCU називають перехід на інструменти підтримки вразливих споживачів, що не спотворюють ринкові механізми та ціни, посилений моніторинг ринку, а також застосування антимонопольного законодавства.

Як повідомлялося, 1 липня на виконання ухваленого у квітні 2017 року закону "Про ринок електроенергії" в Україні запущено новий оптовий ринок е/е, що передбачає перехід від роботи за моделлю єдиного покупця до конкурентного механізму, що передбачає двосторонні договори (ДД) між виробниками і великими споживачами, постачальниками, балансувальний ринок (де розраховуватимуть різницю між прогнозним і фактичним обсягом споживання та його вартість), ринок "на добу наперед" (РДН) і внутрішньодобовий ринок (ВДР, на ньому закуповують е/е на найближчі години), ринок допоміжних послуг. У результаті запуску вартість енергоресурсу зросла на 10-25% залежно від класу напруги. Найбільш гостро на зміни відреагувала низка промислових підприємств (серед них, наприклад, Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів), у собівартості продукції яких витрати на електроенергію становлять значну частку.

Проект LCU є частиною Міжнародної кліматичної ініціативи й фінансується Федеральним міністерством з питань навколишнього середовища, збереження природи та гарантування радіаційної безпеки Німеччини.