08:01 06.05.2020

Кризу в енергетиці не можна вирішувати за рахунок промисловості, інакше буде скорочення виробництва

4 хв читати
Кризу в енергетиці не можна вирішувати за рахунок промисловості, інакше буде скорочення виробництва

Кризу, що виникла в енергетиці, не можна переносити на інші галузі української промисловості, інакше буде скорочення виробництва, заявив фінансовий директор трубно-колісної компанії "Інтерпайп" Денис Морозов, під час виступу на круглому столі "Подолання кризових явищ в українській енергетиці" у вівторок.

"Не потрібно кризу в енергетиці вирішувати за рахунок промисловості. Це призведе до того, що ті деякі підприємства, які ще працюють, платять зарплату, намагаються інвестувати, також зупиняться. Підсумком стане глибока економічна криза в країні", - сказав він.

Топ-менеджер звернув увагу на те, що зниження споживання е / енергії на 8-10% викликало кризу в українській енергетиці. "Дії, які сьогодні робить Міненерго і НКРЕКП, покликані підвищити ціну на електроенергію для споживачів, щоб компенсувати дисбаланс між суб'єктами генерації. Але на тлі зростання цін зниження споживання буде ще більшим, вже не 10%, а 15% і так далі. І далі ми потрапимо в нескінченний цикл зниження споживання і зростання тарифів. Необхідно приймати зважені рішення в інтересах як виробників, так і споживачів. Електроенергія - хоч і важливий, але тільки один із ресурсів, необхідних для виробництва, а не кінцевий продукт, який ми продаємо споживачеві", - підкреслив він.

Директор з фінансів та економіки "Інтерпайпу" також нагадав, що до введення ринку в Україні діяла формула "Роттердам +", згідно з якою тариф для ТЕС був прив'язаний до вартості вугілля в Роттердамі. "З 2016р до другої половини 2019 року всі українські споживачі були змушені платити за формулою Роттердам +. Якби ця скандальна формула продовжувала діяти зараз, то навіть із нею при сьогоднішній ціні вугілля в $ 40 / тонна в Роттердамі, електроенергія повинна коштувати 1,15 грн за МВт / рік для теплових станцій", - зазначив топ-менеджер.

"Сьогодні в світі сировинні товари падають у ціні - нафта, газ, вугілля. Очевидно, що і електроенергія, яка виробляється з цієї сировини, також повинна дешевшати. Але в Україні контртренд - споживання падає, ціна на сировину знижується, а на електроенергію зростає", - констатував Морозов. Він додав, що європейські партнери "Інтерпайпу" купують електроенергію за нижчою ціною.

Крім того, фіндиректор розкритикував різні маніпуляції в ЗМІ щодо теми цін на електроенергію. При цьому він навів приклад, коли навмисно обирають ті дані, які ілюструють сприятливий тренд, і зовсім ігнорують дані, що підтверджують негативний для них тренд. Так, наприклад, некоректною є заява про зниження ціни на е / е на підставі порівняння поточної ціни з ціною 3 кварталу 2019, оскільки саме в той період було введено нову модель енергоринку і ціна з транспортуванням зросла на 25% до червня.

Топ-менеджер також зазначив, що всі дані для порівняння тарифів на електроенергію доступні на сайті державного підприємства "Оператор ринку", закликавши не маніпулювати цифрами про тарифи в Європі і Україні.

Морозов зазначив, що в собівартості продукції заводу "Інтерпайп Сталь" електроенергія є стратегічним елементом, тому зміна тарифу для підприємства є дуже болісною. "За останні 4 дні тариф виріс на 38%. Якщо так далі піде, то нам доведеться скорочувати виробництво. У нас і так проблема з замовленнями, впало завантаження, попит на нашу продукцію знизився. Ми вже на межі скорочення наших співробітників. Чомусь ми говоримо сьогодні про шахтарів, але забуваємо про металургів", - сказав він.

Топ-менеджер також висловив упевненість в тому, що ринок електроенергії в Україні по-справжньому так і не запрацював. "Сьогодні деякі колеги закликають прибрати "прайс кепи". Я впевнений, якщо "прайс кепи" будуть прибрані, то ціна буде якою завгодно. Тому що сьогодні немає факторів, які могли б її обмежити. Є монопольний ринок, учасники якого можуть самі визначати всяку ціну. "Прайс кепи" хоч якось їх стримують", - резюмував фіндиректор "Інтерпайпу".

"Інтерпайп" - українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукція компанії постачається більш ніж у 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2019 "Інтерпайп" реалізував 798 тис. тонн готової продукції, зокрема 203 тис. тонн залізничної продукції. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.

В "Інтерпайп" працюють 11 тис. співробітників. У 2019 компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 3,25 млрд. грн.

 

 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА