Економіка України була як ніколи добре підготовлена до нинішньої кризи завдяки проведеним останніми роками реформам, вважає регіональний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і екс-глава Центробанку Македонії Дімітар Богов.

"Україна здійснила важливі реформи за останні шість років, які сприяли макрофінансовій стабільності, - вона сильніша, ніж будь-коли за останні 30 років", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Богов зазначив, що Україна ввійшла в кризу, спричинену коронавірусом, з невеликим дефіцитом бюджету, зниженим до помірного рівня державним боргом, добре капіталізованим і ліквідним банківським сектором, низькою інфляцією і дефіцитом рахунку поточних операцій, а також найвищими міжнародними резервами за останні сім років.

"Однак, що найважливіше, сьогодні в Україні є центральний банк, який є незалежним, компетентним, спроможним і сповненим рішучості захищати ці важко отримані здобутки", - наголосив експерт.

За його словами, одним із доказів стала ситуація в березні, коли паніка протестувала всі економіки, що розвиваються, зокрема й Україну, але НБУ з його міцним макроекономічним управлінням узяв ситуацію під жорсткий контроль. "Це значний актив, коли економіка зазнає впливу зовнішніх потрясінь, і він дає можливість уряду повністю зосередитися на реагуванні на кризу", - сказав Богов.

Говорячи про реакцію уряду, він зазначив, що більшість країн відреагували на цю кризу пакетами фіскальної та грошово-кредитної політики, націленими на обмеження звільнень і банкрутств з одночасною компенсацією доходів населення. Експерт зазначив, що скорочення податкових надходжень і значне зростання витрат неминуче збільшать дефіцит бюджету й підвищать рівень державного боргу.

"Ті країни, які в хороші часи провадили розумну податково-бюджетну політику, тепер мають більше можливостей для підтримки своєї економіки. На щастя, в попередні роки Україна ліквідувала квазіфіскальний дефіцит, знизила дефіцит бюджету та суттєво зменшила рівень державного боргу. Це створило певний фінансовий простір для відповідної реакції в цій кризі", - вважає регіональний економіст ЄБРР.

Водночас він зазначив, що основна проблема полягає у фінансуванні збільшеного бюджетного дефіциту, й підтвердив, що багато з найбільш розвинених країн розпочали монетарне фінансування свого бюджетного дефіциту завдяки наявності в них таких можливостей для маневру через використання їхніх валют у світі як резервних. "Малі економіки такої розкоші не мають. Монетарне фінансування неминуче призведе до гіперінфляції та поставить під загрозу платоспроможність багатьох компаній, а також знизить реальні доходи більшості населення. Тому єдиний варіант - запозичувати кошти в багатосторонніх кредиторів і таким чином отримати довіру й від приватних кредиторів", - наголосив екс-глава Центробанку Македонії.

Відповідаючи на запитання про ризики денаціоналізації ПриватБанку, він зазначив, що у 2016 році за гроші платників податків, найімовірніше, було уникнуто руйнівного шоку для економіки, й тепер боротьба полягає в тому, щоб посилити банківське регулювання і зробити процес очищення банківського сектора незворотним, як у будь-якій інший нормальній ринковій економіці. "Ми твердо віримо, що це незабаром відбудеться, і зусилля і жертви українців за останні шість років не будуть марними", - заявив Богов.

Як повідомлялося, ЄБРР в оновленому в середу регіональному звіті спрогнозував падіння української економіки в 2020 році на 4,5% з відновленням наступного року на 5%.

Верховна Рада в середу ухвалила закон із поправками до банківського законодавства, який значно знижує ризики денаціоналізації ПриватБанку та повернення екс-власникам інших виведених із ринку банків, а також відкриває шлях для нової програми фінансування Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших міжнародних фінансових організацій.

Повний текст інтерв'ю розміщено на головній сторінці сайту агентства "Інтерфакс-Україна"