Україна має намір до липня ухвалити закон про деривативи та фінринки і до листопада посилити повноваження НКЦПФР

Україна має намір до кінця червня ухвалити законопроект №2284 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів" (раніше - "Про деривативи та фінансові ринки"), а до кінця жовтня - законопроект про посилення повноважень Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), ідеться в меморандумі Міжнародного валютного фонду.

"До кінця жовтня 2020 року ми ухвалимо законопроект (раніше зареєстрований під №6303), який посилює незалежність та інституційну спроможність, повноваження з транскордонної та внутрішньої співпраці, і правозастосовні повноваження НКЦПФР для того, щоб забезпечити дотримання нею стандартів IOSCO", - йдеться в документі.

Зазначається, що за необхідності Україна тісно координуватиме з експертами МВФ і Світового банку діяльність, спрямовану на подальше забезпечення гармонізації цих законів із передовими практиками.

"Ми розширимо централізований кредитний реєстр для того, щоб включити до нього небанківські кредитні установи, і знизимо порогове значення для подання інформації і для банків, і для небанківських установ", - зазначається також у меморандумі.

Як повідомлялося, профільний парламентський комітет на початку червня рекомендував ухвалити в другому читанні та в цілому законопроект №2284, прийнятий за основу 19 грудня 2019 року.

"На кону майбутнє ринку капіталів України. Наступного тижня Верховна Рада розглядатиме історичний законопроект №2284, який дає можливість створити в Україні цивілізований ринок капіталу за європейськими правилами, дає нам нові правила і нові фінансові інструменти", - написав у п'ятницю, коли в Україні відзначається День працівника фондового ринку і 25 років НКЦПФР, голова цього регулятора Тимур Хромаєв.

Законопроект №2284, як раніше повідомляла комісія, імплементує обов'язкові в ЄС вимоги актів MiFID II, MIFIR, EMIR. У частині фінансової інфраструктури законопроект передбачає введення інституту оператора регульованого ринку для забезпечення централізованого укладання та виконання угод, створення торгового репозиторію (бази даних) для повноцінного функціонування ринків деривативів та запровадження центрального контрагента для зняття ризиків невиконання угод і розрахунку за ними.

Крім того, планується створити модель Багатосторонньої торговельної системи (MTF) - ринок для малого та середнього бізнесу і запровадити гнучкий ринок облігацій і контрактів деривативів - Організовану торговельну систему (OTF).

Передбачається, що організатори торгівлі замість однієї ліцензії на фондовому ринку та відсутності таких на товарному ринку обиратимуть із семи ліцензій на ринках капіталу і двох ліцензій - на товарному ринку.

В частині фінансових посередників заплановано трансформацію торговця цінними паперами в інвестиційну фірму за європейською моделлю, що дасть змогу їм офіційно надавати інвестиційні консультації. Окрім того, передбачається розширити можливості таких фірм за рахунок пов'язаних агентів, які можуть діяти від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок фірми.

Проект закону також передбачає впровадження диференційованого підходу до ліцензування фінансових посередників, відповідно до якого менша відповідальність передбачає менше вимог.

У частині фінансових інструментів заплановано введення деривативних контрактів, депозитних сертифікатів банків і випуск за новою процедурою більш захищених корпоративних облігацій. Окрім цього, законопроект передбачає введення загальних правил випуску похідних цінних паперів.

Намічено також впровадити диференційований підхід до інвесторів (із поділом їх на кваліфікованих і некваліфікованих), запровадити звітність щодо деривативних контрактів, а також правила остаточності розрахунків у платіжних і депозитарних системах та ліквідаційного нетингу.

Проект закону, що передбачає фінансову незалежність НКЦПФР за рахунок учасників ринку "Про захист інвесторів від зловживань на ринках капіталу" №6303 було зареєстрований у Верховній Раді 6 квітня 2017 року, проте 17 травня 2018 року Верховна Рада ще минулого скликання відправила цей законопроект на повторне перше читання.