Суд закрив провадження у двох справах за позовами екс-акціонерів ПриватБанку про визнання недійсною процедури bail-in
Господарський суд Києва рішенням від 12 червня 2020 року задовольнив клопотання державного ПриватБанку (Київ) про закриття проваджень за двома позовами екс-акціонерів банку про визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій фінустанови, повідомила прес-служба банку в суботу.
"Це перше реальне застосування банківського Закону 590-IX українськими судами. Проаналізувавши матеріали справ (№910/17630/19 за позовом ТОВ "Реватіс"( ... ) та № 910/17541/19 за ( ... ) позовом ТОВ "КС груп"), суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання АТ КБ "ПриватБанк" та закрив провадження в обох справах", – йдеться у повідомленні.
Згідно з ним, суд встановив, що спосіб захисту своїх прав, обраний позивачами (визнання недійсними правочинів), не відповідає вимогам частин третьої та четвертої статті п'ятої ЦПК України, згідно з якими єдиним способом захисту прав позивача у цих справах може бути відшкодування збитку у грошовій формі.
Уточнюється, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту сьомого прикінцевих та перехідних положень банківського Закону №590-IX.
"Закон 590-IX передбачає право колишніх акціонерів банків на компенсацію заподіяної шкоди, забороняючи при цьому визнавати недійсними договори, укладені в процесі виведення банків із ринку", – нагадали в прес-службі.
Як повідомлялося, Верховна Рада 13 травня ухвалила закон № 590-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України Про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності", необхідний для співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Спікер парламенту 21 травня відправив його на підпис главі держави. Президент України Володимир Зеленський підписав закон 22 травня, того ж дня документ було оприлюднено в офіційному виданні Верховної Ради газеті "Голос України".
Разом з тим, 11 червня до Конституційного суду надійшло конституційне подання від 64 народних депутатів про відповідність Конституції закону №590-ІХ, його окремих положень, а також положень інших законодавчих актів у редакції цього Закону.
Як повідомлялося раніше, в 2017-2018 роках колишні міноритарні акціонери ПриватБанку зверталися до Печерського районного суду міста Києва з позовами до держави, але суд відмовив у розгляді відповідних позовних заяв, пославшись на те, що такі спори слід вирішувати в судах господарської юрисдикції.
Водночас у грудні 2019 року в Госпсуд міста Києва із позовами до ПриватБанку і Мінфіну міста Києва звернулися кілька компаній, кошти яких також потрапили під bail-in. Серед них: ТОВ "ХІМ-Ойл-Транзит-Юкрейн", ТОВ "Сонго", ТОВ "ФК "Фінілон", ТОВ "Реватіс", ТОВ "Партнер-Експі", ТОВ "Паритет", ТОВ "КС Груп", Hangli International Holdings Limited, Craentex Investments LTD, Hetterington Group LTD, Birgminton Investing Іпс, Veliona Trading LTD, Saviento Investments LTD.
Крім того, Госпсуд Києва постановою від 2 січня відкрив провадження у справі №910/18214/19 за позовом колишнього голови правління та екс-акціонера ПриватБанку Олександра Дубілета (раніше володів 2,7249% акцій) до держави у зв'язку з націоналізацією банку.
Аналогічні позови наприкінці грудня 2019 року також подали екс-міноритарні акціонери та колишні топ-менеджери ПриватБанку: Тимур Новіков (станом на 31 березня 2016 року володів 1,3625% акцій), Олег Гороховський (0,3236%), Володимир Яценко (0,3229%), Тетяна Гур'єва (0,2422%), Людмила Шмальченко (0,1614%) та інші.
Крім того, брати Суркіси намагаються оскаржити внесення їх в процедуру bail-in в судах. Зокрема, Верховний Суд України 15 червня продовжить розгляд касаційної скарги Нацбанку України, Кабінету міністрів і ПриватБанку на рішення судів нижчих інстанцій на користь Суркісів з приводу їх коштів у банку на суму понад 1 млрд грн.
ПриватБанк, згідно з наявною інформацією, раніше вже виконав рішення судів першої та апеляційної інстанцій на користь Суркісів. Однак для Нацбанку, Мінфіну і банку, крім цих виплат, важливим є питання відстояти законність процедури bail-in, оскільки у разі програшу, шляхом сім'ї Суркісів, найімовірніше, підуть інші учасники цієї процедури, загальна сума якої перевищує 29 млрд грн.
Уряд України 18 грудня 2016 року, пославшись на пропозицію Нацбанку і колишніх акціонерів ПриватБанку, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови і влив в його капітал понад 155 млрд грн.
Згідно з даними Нацбанку України, ПриватБанк на 1 травня 2020 року за розміром загальних активів (580,8 млрд грн) посідав 1-е місце серед 75 діючих банків у країні.
