"Україна має рухатися з усім прогресивним світом у рамках сучасних технологій і їх використання і прораховувати свої можливість на кілька кроків наперед", - сказала Буславець на брифінгу в Києві в понеділок.

Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна може стати надійним постачальником водню в ЄС, зокрема в Німеччину.

Як повідомлялося, в липні Євросоюз затвердив стратегію впровадження відновлювального водню. Вона передбачає доповнення інтегрованої енергетичної системи масовим промисловим виробництвом відновлюваного водню. Він може бути джерелом енергії там, де використання електрики ускладнене. В перспективі він вироблятиметься переважно з використанням енергії вітру та сонця.

На етапі з 2020 по 2024 рік у ЄС передбачається встановлення водневих електролізерів, як мінімум на 6 ГВт, і виробництво до 1 млн тонн відновлювального водню. На етапі з 2025 по 2030 рік водень має стати невід'ємною частиною інтегрованої енергосистеми, в якій потужності з електролізу відновлювального водню становитимуть щонайменше 40 ГВт.

Група у складі 11 газотранспортних операторів із дев'яти країн ЄС представила план розвитку пан'європейської інфраструктури транспорту газу, велику частину з якої планується створити на базі наявних газопроводів.

План розробили Enagas, Energinet, Fluxys Belgium, Gasunie, GRTgaz, NET4GAS, OGE, ONTRAS, Snam, Swedegas і Terega за підтримки Guidehouse, ідеться в повідомленні компаній.

Компанії розраховують, що з середини 2020-х років поступово почне з'являтися мережа, яка оформиться до 2030 року в первинну систему з 6800 км газопроводів, що сполучає кластери споживання H2 - "водневі долини" (автори релізу використовують аналогію з американською Кремнієвою долиною - ІФ).

До 2040 року, очікують європейські газівники, вона зросте до 23 тис. км, з яких 75% буде забезпечено конверсією метанових труб і 25% побудовано з нуля.

Зрештою наявна газотранспортна мережа має перетворитися на дві паралельні мережі: для водню і для метану(зокрема й біометану).