Виплати за ВВП-варантами у 2021 році $40 млн і за помірного зростання ВВП до 2040 року потенційно можуть перевищити $22 млрд - глава Мінфіну про причини викупу

Рішення про частковий викуп ВВП-варантів, випущених під час реструктуризації зовнішнього боргу України в 2015 році, спрямоване на зниження виплат із держбюджету, які наступного року мають сягнути $40 млн, а за весь період обігу цих паперів виплати за ними до 2040 року можуть перевищити $22 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

"Потенційні виплати за державними деривативами до 2040 року за помірного зростання ВВП можуть сягнути понад $22 млрд. У зв'язку з цим було ухвалено урядове рішення... під грифом "таємно", яким були визначені умови здійснення операції", - сказав глава Мінфіну на парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики в середу.

Марченко уточнив, що урядовий прогноз зростання ВВП на 2021 рік становить 4,6%, а за такого зростання за ВВП-варантами у 2023 році необхідно було б виплатити $600 млн.

Міністр нагадав, що Верховна Рада змінами до держбюджету-2020 навесні цього року надала Мінфіну право здійснювати операції з державними деривативами.

Він також уточнив, що після оприлюднення інформації про операцію котирування ВВП-варантів зросли одразу на 8 процентних пунктів.

ВВП-варанти були випущені у рамках реструктуризації держборгу в 2015 році замість єврооблігацій на номінальну суму $3,2 млрд і не є частиною держборгу країни. Платежі за ВВП-варантами здійснюватимуться щорічно в грошовій формі в доларах США залежно від динаміки зростання реального ВВП України у 2019-2038 рр., проте через два календарні роки - тобто між 2021-м і 2040 роками.

Якщо приріст ВВП за рік буде нижчий за 3% або реальний ВВП буде меншим ніж $125,4 млрд, то виплат за паперами не буде. Якщо ж приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище ніж 4% - то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Окрім цього, з 2021 до 2025 року платежі обмежені 1% ВВП. Відсутність якихось обмежень щодо виплат після 2025 року в разі швидкого зростання ВВП критикували окремі політики та експерти.

Після випуску ВВП-варантів наприкінці 2015 року вони котирувалися за курсом близько 50% номіналу, після чого просіли до 30%, а історичним мінімумом було 28,257% у середині листопада 2016 року. Потім розпочалося зростання їх котирувань, і на середину квітня 2018 року в очікуванні відновлення фінансування МВФ ці папери подорожчали до локального максимуму в 72,5%.

Однак проблеми в переговорах із МВФ знову призвели до їх падіння майже до 50% номіналу на початок жовтня-2018, коли Київ, нарешті, домовився з МВФ про новий транш. Нове зростання цих паперів, як і котирувань єврооблігацій України, розпочалося навесні 2019 року з виборів президента, на яких переміг Володимир Зеленський. А позначку в 100% номіналу їх котирування вперше здолали в середині січня цього року.

Пов'язана з епідемією коронавірусу криза знову обвалила котирування цих паперів, у другій половині березня вони знову опускалися до 50% номіналу, проте на новинах про ймовірне отримання Україною великого кредиту МВФ та інших МФО ці папери подорожчали, на початку липня коштували дорожче за 90%, а в окремі дні навіть понад 95%.

У дні, що передували оголошенню 15 серпня про викуп частини ВВП-варантів, ці папери котирувалися за курсом близько 86% від номіналу, а на вечір 8 вересня коштували понад 97%.

Для викупу ВВП-варантів Україна залучила J.P. Morgan, з яким розрахувалася єврооблігаціями на $328,79 млн, які були погашені 1 вересня. За даними учасників ринку, викуплено було близько 11,5% ВВП-варантів, а операція з їх викупу тривала понад місяць.