Величезний профіцит в Україні ввезених з РФ списаних вантажних вагонів і вагонів з подовженим терміном експлуатації, що спричинив багатократне падіння виробництва на українських вагонобудівних заводах через відсутність замовлень, може призвести до повного зупинення цієї галузі вже наступного року, вважають керівники вагонобудівних і логістичних компаній.

"Сьогодні склалася катастрофічна ситуація із внутрішнім виробництвом вантажних вагонів (їх локалізація в Україні перевищує 95-97%), насамперед через колосальний профіцит ввезених з РФ списаних вагонів і вагонів, на які продовжується термін експлуатації. Тому 2021-й може стати роком повної зупинки українського вантажного вагонобудування", - зазначив генеральний директор "Аурум Груп" (до її складу входить виробник вагонів "Дизельний завод") Андрій Жарій на прес-конференції в Києві в четвер.

Згідно з наведеними даними, на сьогодні в Україні зареєстровано близько 190 тис. вантажних вагонів приватної та держвласності, і за рахунок продовження термінів експлуатації близько 64 тис. вагонів (43,5% усього рухомого складу) вичерпали нормативний ресурс.

При цьому за 2016-2019 рр. в Україну було ввезено з РФ 18 тис. списаних вагонів.

"Нині діє заборона на ввезення старих вагонів з РФ до кінця року, але лазівки все-таки знаходяться, наприклад, режим тимчасового ввезення, у нас є факти їх ввезення. Тому наполягаємо на необхідності заборони ввезення іноземних вагонів не лише в режимі імпорту, а й у режимі тимчасового ввезення до кінця 2021 року", - сказав директор компанії "ТАС-Логістік" Володимир Іващенко.

За даними в.о. директора зі збуту та маркетингу Крюківського вагонобудівного заводу Юрія Брусника, сьогодні в галузі вагонобудування працюють близько 12 тис. осіб (з урахуванням працівників у суміжних галузях - близько 60 тис.), тоді як у 2011 році - 32 тис.

При цьому в Україні ще діють п'ять підприємств (КВБЗ, "Дніпровагонмаш", "Дизельний завод", завод "Карпати" та Попаснянський ВРЗ), тоді як у 2019 році їх було 12, а дев'ять років тому - 18.

"КВБЗ за вісім місяців випустив лише 242 вагони, а фонд зарплати за підсумками січня-серпня ми скоротили більше ніж на 60%", - повідомив він.

Технічний директор АТ "Дніпровагонмаш" Олександр Жуков повідомив, що завод цього року втратив близько 32% робочих місць, фонд зарплати знижено на 54%, а виробництво вагонів знизилося майже вчетверо (за вісім місяців вироблено 382 вагони).

Загалом, згідно з наведеними даними, українські заводи в січні-серпні 2020 року реалізували лише 1,579 тис. од. вантажних вагонів проти 10,182 тис. роком раніше.

"Окрім того, що немає замовлень на вантажні вагони, в нас немає замовлень на середнє і дрібне литво для ремонту вагонів: обсяг замовлень від "Укрзалізниці" знизився в 30-50 разів. Такого становища не було ніколи, тобто, мабуть, потрібно посилювати контроль за ремонтами вагонів структурами "Укрзалізниці", - вважає директор МП "Дніпродзержинський сталеливарний завод" Олександр Закирбаєв.

За його словами, від початку цього року завод також вимушено скоротив 50% персоналу (наразі 900 працівників), а програми навчання нових працівників підприємство змушене було згорнути через витрати.

Катастрофічною через наявність дешевих списаних вагонів з РФ або вагонів із продовженим терміном експлуатації вважають ситуацію і в логістичних компаніях.

"У нас власний парк українських вагонів (500 од.), в які вкладено кошти, але через відсутність реальної заборони на ввезення вагонів з РФ нам як інвесторові взагалі невигідно працювати в Україні, наші неодноразові звернення до різних інстанцій нічого не дали. У Мінінфраструктури немає реальної програми оновлення парку, немає реакції на напрацювання ринку. Купуючи нові вагони, зазнаючи боргового навантаження, ми фактично конкуруємо з металобрухтом", - вважає заступник директора з правових питань "Першої логістичної компанії" Дмитро Троєкуров.

За словами Іващенка, на сьогодні компанія "ТАС-Логістик" має парк у 1,800 тис. вагонів, в які інвестовано $80 млн.

Учасники прес-конференції нагадали, що експлуатація зношених і застарілих вагонів становить низку ризиків, зокрема руйнування верхньої будови колій, утричі порівняно з нормативними (до 8,3 разу в рік) збільшується кількість позапланових ремонтів і простоїв парку.

Крім того, знижується конкурентоспроможність залізничних перевезень територією України (за 2018 рік автотранспортні перевезення зросли на 6,3%, а залізничні знизилися на 5%).

У зв'язку з ситуацією, що склалася, учасники прес-конференції сформували низку вимог до Кабінету Міністрів України. Зокрема, впровадити повну заборону ввезення в Україну вантажних вагонів з терміном експлуатації, що минув або продовжений, усіх юрисдикцій, заборонити з 1 жовтня поточного року процедуру нових продовжень термінів експлуатації вагонів (окрім дефіцитних), посилити технічні вимоги й відповідальність за експлуатацію продовжених вагонів.

Крім того, вагонобудівники та логісти пропонують заборонити або істотно обмежити використання іноземних вагонів у внутрішніх перевезеннях (режим тимчасового ввезення), затвердити урядову програму, що передбачає механізми стимулювання споживачів до оновлення рухомого складу.

"Фінальним результатом виконання вимог має стати оновлення українського парку рухомого складу щонайменше на 12 тис. нових вантажних вагонів щорічно", - вважають учасники прес-конференції.

При цьому вони пропонують уряду свою розроблену програму відновлення залізничного сектора, прямий ефект від якої за п'ять років, зокрема, становитиме 106 млрд грн додаткового виробництва, або 2,65% зростання ВВП, 14,8 тис. робочих місць у вагонобудуванні та до 30 тис. робочих місць у суміжних галузях.

"Ми просимо уряд упродовж двох тижнів ухвалити рішення з цих питань. Уже неодноразово президент і прем'єр України обіцяли їх вирішити, вони в курсі ситуації. І ми не виключаємо, що працівники підприємств, залишившись без роботи та зарплати, захочуть вийти до стін Верховної Ради або Кабміну зі своїми вимогами", - резюмували учасники круглого столу.