Інтерфакс-Україна
21:51 18.12.2020

Україні знадобиться 15-20 років для інтеграції в систему викидів EU-ETS і її ціни, але потрібно стартувати

3 хв читати
Україні знадобиться 15-20 років для інтеграції в систему викидів EU-ETS і її ціни, але потрібно стартувати

Євросоюз і Енергоспільнота можуть погодитися з поступовим, розтягнутим на 15-20 років, виходом України на європейський рівень цін на вуглецеві викиди і її інтеграцію в систему їх торгівлі EU-ETS, але Україна повинна почати цей процес якомога швидше, вважає директор секретаріату ЕС Януш Копач (Janez Kopač).

"Ми підтримуємо поступовий підхід, але він повинен початися зараз. Він не повинен відкладатися, відкладатися і відкладатися. Якщо ми не почнемо поетапний підхід зараз, то ми не зможемо досягти фінальної мети", - сказав він на онлайн-конференції "European Green Deal і український бізнес: шанс чи загроза?" в п'ятницю, організованої Українською асоціацією бізнесу і торгівлі, Global 100% RE Ukraine і Міжнародним інститутом менеджменту.

Копач навів як приклад виконання обов'язкових для членів Енергоспільноти вимог Директиви ЄС щодо промислових викидів у частині вугільних ТЕС, яка встановлювала термін їх скорочення до 2018 року. За його словами, для України він був продовжений до 2023 року, але за п'ять років з моменту прийняття рішення про таке продовження в країні не була розпочата реновація, модернізація або трансформація, а вирішувалося питання "хто за це платитиме".

Директор секретаріату ЕС нагадав, що з наступного року в Україні набуває чинності закон "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів", прийнятий у рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС і передбачає створення національної системи торгівлі вуглецевими викидами, і закликав якомога швидше запустити її.

Копач повідомив, що Енергоспільнота аналізує різні сценарії, і один із них передбачає виведення цін на викиди на європейський рівень до 2040 року. Згідно представленої їм презентації, з нинішнього нульового рівня до 2025 року ціна може вирости до 25% від європейського рівня або EUR6,625 за тонну CO2, в 2030 - до 30% або EUR16, в 2035 - до 75% і EUR39,75 і в 2040 році - до 100% або EUR80.

За його словами, зараз в EU-ETS вартість викидів дещо впала через епідемію COVID і становить близько EUR25 за тонну, але вона зросте.

Директор секретаріату ЕС також нагадав, що в Україні діє лише податок на вуглецеві викиди в EUR0,3 за тонну, що в 100 разів нижче європейського рівня і є неприйнятним.

За його словами, таке підвищення вартості вуглецевих викидів в Україні може суттєво зашкодити такій галузі як цемент, виробництво сталі, скла - всі, хто має високий вуглецевий внесок при виробництві.

Як приклад він навів Бурштинський енергоострів, вартість експорту електроенергії якого становить близько EUR30 за 1 МВт-годину, однак якщо доведеться додати EUR25, то ціна складе EUR55.

Копач також зазначив, що поки Україна демонструє в окремих аспектах зворотний декарбонізації процес: прямі субсидії з держбюджету шахтам і на вугільну генерацію виросли приблизно до EUR480 млн євро з EUR275 млн роком раніше. Директор секретаріату ЕС вважає, що вся ця допомога або більша її частина не відповідає критерію держдопомоги, проте це має оцінити Антимонопольний комітет України.

Він також наголосив, що кошти від продажу вуглецевих викидів повинні йти на відновлювану енергетику, енергоефективність, стійку інфраструктуру і програми трансформації вугільних регіонів.

 

 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

"Vodafone Україна" на пропозицію викупу євробондів на $1,1 млн отримав майже в 250 разів більше заявок

НБУ за єдині правила кредитування військових на базі рішенні уряду, monobank пропонує міжбанківський меморандум

Україна в 2024р вперше вичерпала квоту на поставку біоетанолу в ЄС, 62% поставок забезпечили приватні виробники - Южаніна

ПриватБанк оцінює свою частку на ринку автокредитування у 44%

Експорт зерна в червні 2025р. досяг майже 0,5 млн тонн - Мінагрополітики

Засновник та CEO "Біосфери" Здесенко ставить мету за три роки виростити в компанії CEO, щоб самому піти в борд

Експорт борошна і круп із України до ЄС становить 75%, він під загрозою через злиття з квотою на пшеницю

В Україні 2025 р. побудують два підприємства з переробки зерна на борошно і крупи – галузева асоціація

ДТЕК з початку 2025 р. ввів сім нових вугільних лав

НКЦПФР затвердила пілотний проєкт переходу від ПІФ до КІФ

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА