16:25 22.12.2020

У Раді закликають уряд відповідально проводити переговори з ЄС щодо Green Deal

5 хв читати
У Раді закликають уряд відповідально проводити переговори з ЄС щодо Green Deal

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський закликає уряд відповідально проводити переговори з ЄС у рамках ініціативи Green Deal.

"Враховуючи виклики, які вже наступного року постануть перед Україною у зв'язку з Європейським зеленим курсом, я закликаю уряд (...) проводити широкі консультації з бізнесом і парламентом, перш ніж брати на себе які-небудь зобов'язання - зобов'язання братиме уряд, а виконуватиме бізнес. Усі мають розуміти, який тягар нам дістанеться", - сказав народний депутат на засіданні комітету ВР у вівторок.

При цьому він також закликав уряд здійснити та представити моделювання економічних наслідків тих сценаріїв, які розглядаються в переговорах з ЄС щодо "зеленого курсу": "Ніхто не зможе перебудувати великий завод за день і навіть за рік, потрібен прогнозований час".

Парламентарій також закликав Кабмін якнайшвидше впроваджувати реальні стимули екологічної модернізації для українських підприємств.

За його словами, Євросоюз поставив метою досягти до 2050 року вуглецевої нейтральності. Це потребуватиме безпрецедентних заходів із модернізації реального сектора економіки, а по суті - нової промисловості, частину заводів доведеться закрити й побудувати інші.

Кисилевський нагадав, що середній рівень викидів СО2 в металургії в Україні - 2000 кг на тонну сталі (в мартені - близько 2500 кг на тонну сталі, при киснево-конверторній технології - 1-2 тис. кг на тонну сталі, електрометалургійній - 80-350 кг на тонну сталі), в ЄС - близько 1300 кг на тонну сталі, а мета - 250 кг СО2 на тонну сталі.

ЄС планує безпрецедентну державну підтримку у вигляді фінансових дотацій і нової хвилі протекціонізму під екологічними гаслами. Очікується впровадження обмеження імпорту, які будуть мотивовані екологічними нормами. Затверджено план, який передбачає залучення EUR1 трлн інвестицій у 2021-2030 роках, 64% з них - державні кошти. У США називають суму в $2 трлн на програми екологічної модернізації.

"Тому український уряд, одночасно із зобов'язаннями екологічного характеру, має запропонувати пакет стимулів, щоб бодай трохи наблизити умови для української промисловості до тих, які будуть у їхніх європейських конкурентів", - переконаний нардеп.

При цьому він вважає, що сьогодні єдиним стимулом знижувати викиди до європейських цільових значень є норма про "зелену" електрометалургію, яку обстоює автор законопроекту.

"Її суть полягає в тому, що ті металургійні заводи, які знизять свій рівень викидів СО2 до значень ЄС, - а це заводи, які побудують найчистішу з наявних електрометалургійну технологію (і відповідатимуть цілям ЄС до 2050 року), - матимуть дещо нижчий тариф на електроенергію. Десь на 5%. Відповідно, хто має високі викиди, платитиме більше, а хто знизив викиди, платитиме менше", - зазначив Кисилевський, наголосивши, що українська держава, за прикладом ЄС і США, має це підтримувати.

У свою чергу парламентарій констатував, що з моменту ухвалення цього закону цього стимулу ще ніхто не отримав, тому що уряд досі не зміг розробити відповідних документів.

"Ініційована мною норма про "зелену" електрометалургію - єдина в українському законодавстві норма, безпосередньо пов'язана з європейським "зеленим курсом", - резюмував нардеп.

Раніше Кисилевський заявляв, що уряд, перш ніж брати на себе нові зобов'язання, повинен провести широкі консультаціям з бізнесом і парламентом і запропонувати пакет стимулів, насамперед фінансових.

Як повідомлялося, міністр-радник Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт зазначав, що шляхи вирішення проблеми викидів вуглекислого газу в атмосферу Євросоюз вже обговорює разом із Україною, наголосивши, що "Україна - це найперший партнер ЄС, який не є його членом, де триває такий діалог і де це обговорюється".

У свою чергу директор секретаріату Енергоспівтовариства Януш Копач (Janez Kopač) зазначав, що ЄС і Енергоспівтовариство можуть погодитися з поступовим, розтягнутим на 15-20 років виходом України на європейський рівень цін на вуглецеві викиди та її інтеграцію в систему їхньої торгівлі EU-ETS, але Україна має розпочати цей процес якнайшвидше.

"Ми підтримуємо поступовий підхід, але він має розпочатися зараз. Він не повинен відкладатися, відкладатися і відкладатися. Якщо ми не розпочнемо поетапний підхід зараз, то ми не зможемо досягти фінальної мети", - сказав він.

Копач навів як приклад виконання обов'язкових для членів Енергоспівтовариства вимог Директиви ЄС щодо промислових викидів у частині вугільних ТЕС, яка встановлювала термін їх скорочення до 2018 року. За його словами, для України його було продовжено до 2023 року, але за п'ять років з моменту ухвалення рішення про таке продовження в країні не було розпочато реновацію, модернізацію або трансформацію, а вирішувалося питання, "хто за це платитиме".

Директор секретаріату ЕС нагадав, що з наступного року в Україні набуває чинності закон "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів", ухвалений у рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС, що передбачає створення національної системи торгівлі вуглецевими викидами, й закликав якнайшвидше запустити її.

Копач також повідомив, що Енергоспівтовариство аналізує різні сценарії, і один із них передбачає виведення цін на викиди на європейський рівень до 2040 року. За його словами, нині в EU-ETS вартість викидів дещо знизилася через пандемію COVID і становить близько EUR25 за тонну.

Директор секретаріату ЕС також нагадав, що в Україні діє лише податок на вуглецеві викиди в EUR0,3 за тонну, що в 100 разів нижчий за європейський рівень і є неприйнятним. За його словами, таке підвищення вартості вуглецевих викидів в Україні може істотно позначитися на таких галузях, як цемент, виробництво сталі, скла - всіх, що мають високий вуглецевий внесок під час виробництві.

Як приклад він навів Бурштинський енергоострів, вартість експорту електроенергії якого становить близько EUR30 за 1 МВт-годину, проте якщо доведеться додати EUR25, то ціна становитиме EUR55.

Копач також зазначив, що наразі Україна демонструє в окремих аспектах зворотний декарбонізації процес: прямі субсидії з держбюджету шахтам і на вугільну генерацію зросли приблизно до EUR480 млн євро з EUR275 млн роком раніше. Директор секретаріату ЕС вважає, що уся ця допомога або велика її частина не відповідає критерію держдопомоги, проте це має оцінити Антимонопольний комітет України.

 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Експорт українським морським коридором за 7 міс. сягнув 33,8 млн тонн - Кубраков

Українсько-польські переговори аграрних асоціацій - є розуміння щодо широкої низки продуктів, щодо зерна рішення немає

Ранній кінець опалювального сезону заощадить до 500 млн куб. м газу

Пропозиція про реструктуризацію євробондів України, ймовірно, міститиме норму про часткове списання боргу

Найбільший виробник соняшникової олії Молдови зупинив два заводи й вимагає відновлення імпорту українського соняшнику

Латвійська airBaltic через три-шість місяців після відновлення польотів може розмістити в Києві п’ять власних літаків

ВВП України зріс у 2023 році на 5,3% - Держстат

Торгівля має бути взаємовигідною для сільгоспвиробників у Польщі та Україні - заява Шмигаля і Туска

"Запоріжкокс" продовжує капремонт коксової батареї №2 з інвестиціями в 60 млн грн, вкладення в оновлення за 2 роки перевищують 276 млн грн - СЕО

Шмигаль за результатами українсько-польських урядових консультацій: Розуміємо, як будемо рухатися

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА