Реєстрація проекту постанови про скасування ухвалення у другому читанні законопроекту №4065 запускає новий виток невизначеності для бізнесу, вважає керівник податково-юридичного департаменту "Делойт" в Україні Олександр Черінько.

"Закон довгоочікуваний, тому що він вносить поправки до ухваленого в травні закону №466-IX, який, у свою чергу, хоч і враховував міжнародні тенденції, але у деяких аспектах був надмірно фіскальним і не давав бізнесу необхідного часу на підготовку до нових правил. І ось коли у нас з'явилася можливість хоча б частково виправити ситуацію, ми зіткнулися з реєстрацією постанови про скасування закону, яка запускає новий виток невизначеності для бізнесу, що явно йде не на користь країні", - прокоментував агентству "Інтерфакс-Україна" Черінько.

Він допускає, що нові правила набудуть чинності, незважаючи на реєстрацію проекту постанови.

"Ми не очікуємо, що постанову про скасування буде задоволено - найімовірніше, основні зміни набудуть чинності згідно із законом 1 січня, хоча офіційна його публікація, ймовірно, відбудеться пізніше - після того, як парламент розгляне проект постанови про скасування голосування", - зазначив експерт.

Ухвалений у другому читанні законопроект №4065 переносить термін набуття чинності правил про контрольовані іноземні компанії (КІК) із 2021-го на 2022 рік (першим звітним періодом для КІК буде 2022 рік), а також вносить низку інших змін до Податкового кодексу України, пояснюють у "Делойт".

"При цьому, що стосується оподаткування КІК, у 2022-2023 звітних роках введуть так званий перехідний період: не застосовуватимуться штрафні санкції та пеня за порушення під час визначення та обчислення прибутку, а також мінімальна частка володіння в іноземній компанії для визнання особи контролером КІК становитиме 25% (із 2024 року - 10%), якщо 50% або більше такої компанії володіють резиденти України", - зазначив Черінько.

Законопроект №4065 усуває суперечності у статтях із ліквідації іноземних юридичних осіб або утворень без статусу юридичної особи без наслідків для оподаткування ПДФО, створених законами №466-IX і 786-IX.

"Є різночитання щодо застосування військового збору до доходів від ліквідації компаній. Низка експертів вважає, що відповідно до закону, цей податок скасовується, на думку інших - цього не відбувається. Є сенс дочекатися оприлюднення офіційного тексту для остаточного прояснення цього питання", - додав експерт.

Раніше передбачалося, що такі доходи від ліквідації будуть звільнені і від ПДФО, і від військового збору.

Для отримання звільнення від ПДФО, як і раніше, ліквідація має бути розпочата не раніше ніж 1 січня 2020 року і завершена не пізніше ніж 31 грудня 2021 року. При цьому з'явилася принципово нова умова, дотримання якої необхідно для отримання звільнення від ПДФО доходів від ліквідації, а саме: іноземна юридична особа/утворення, яке ліквідується, має бути створено/зареєстровано не пізніше ніж 23 травня 2020 року, пояснюють у "Делойт".

Крім того, закон регулює низку інших важливих питань, наприклад, продаж українських компаній між нерезидентами.

"Ці операції мали обкладатися податком вже з 1 липня цього року, до чого бізнес не був би готовий. Тепер це переноситься на 2021 рік", - коментує партнер "Делойт".

Переноситься також дія оновлених правил постійних представництв іноземних компаній: вони вже фактично почали діяти з 23 травня 2020 року, проте закон переносить їхню дію на 1 січня 2021 року.

Встановлено, що на період із 23 травня до 31 грудня 2020 року має діяти попередня (до закону №466-IX) редакція відповідних статей Податкового кодексу про визначення та оподаткування таких представництв", - пояснив Черінько.

"Закон №466-IX встановив повністю нову методику розрахунку податків для постійних представництв. Бізнес відчував труднощі і не міг розібратися, як розраховувати їх за другий і третій квартал звітного року. Тепер терміни набуття чинності цих методик переносяться. Звісно, було б простіше спочатку передбачити перехідний період", - розповів Черінько.

Він також додав, що велику стурбованість бізнесу викликала норма закону №466-IX про ділову мету.

"Ця норма передбачала таке: якщо податковий орган стверджує і доводить, що у операції немає ділової мети (у будь-якій операції нерезидентів - придбання товарів або виплата роялті), то така операція не враховується для оподаткування. Тобто компанія "втрачає" витрати. Бізнес побоюється, що податкова може підійти до цієї концепції агресивно", - зазначає експерт.

Однак, законопроект №4065 переносить застосування ділової мети на 2022 рік і звужує її до операцій із компаніями з низькоподаткових юрисдикцій та виплати роялті, пояснив він. Але, за словами експерта, проблема для цих видів операцій все одно залишається.

У документації з трансфертного ціноутворення (ТЦО) зберігається необхідність доводити ділову мету фактично за всіма контрольованими операціями (КО).

"Незважаючи на певне звуження сфери застосування норми про ділову мету, невизначеність все одно залишається, і неясно, як нові норми застосовуватимуться на практиці і як їх трактуватимуть податкові органи", - додав Черінько.