Передбачені пакетом президентських законопроектів №№5153-5156 ставки амністії капіталів є компромісним рішенням, водночас найбільш ефективною виглядає базова ставка в 5%, тоді як зниженою ставкою в 2,5% під час купівлі ОВДП, найімовірніше, користуватимуться рідко, вважає директор, керівник практики трансфертного ціноутворення та практики консультування приватних клієнтів та структурування приватного капіталу PwC в Україні Ольга Трифонова.

"Ми розуміємо, що ставка 2,5%, передбачена для державних облігацій України, на практиці застосовуватиметься рідко. Хоча вона виглядає досить привабливою, але купівля ОВДП означатиме заморожування грошей на якийсь період, тобто теоретично така ставка може бути цікава тим, хто не використовує активно, а зберігає активи, які планує декларувати в спецдекларації, на депозитах", - сказала Трифонова в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

"На нашу думку, найбільш ефективна ставка 5%, яка передбачена для активів, розміщених у банках в Україні, а також інших активів, які перебувають (зареєстровані) в Україні. Але чи багато хто скористається цією ставкою? Чи справді є так багато незадекларованих активів, але водночас таких, які є у відповідних реєстрах або на рахунках у банках?" - задається питанням експерт.

Трифонова також зазначила, що ставка 9% (для іноземних активів) дорівнює нинішній ставці оподаткування іноземних дивідендів, вона явно буде більш ефективною порівняно з оподаткуванням подарунка або додаткового блага з іноземного джерела за ставкою 18%.

"Ставки, передбачені проектом закону, є компромісом, до остаточного тексту законопроекту не потрапили пропозиції щодо застосування ставок 18% (хоча в разі виявлення деяких порушень саме за цією ставкою податковий орган має право донарахувати зобов'язання) і 0%", - зазначила вона.

Зареєстрований президентський пакет законопроектів про податкову амністію пропонує сплату збору із задекларованих активів за базовою ставкою 5%, а також 9% - щодо активів, розміщених за кордоном, 2,5% - щодо ОВДП, придбаних з 1 січня 2021 до 20 червня 2022 року до подання декларації. Зробити ставки меншими було фактично неможливо, враховуючи позицію МВФ, а також потенційно резонансну реакцію тих, хто отримував тільки офіційні доходи і вчасно сплачував податок, додала експерт.

"Звісно, вигідніше буде скористатися амністією капіталів особам, більша частина майна яких перебуває в Україні або може бути переміщена через кордон до подання спецдекларації, але це не завжди можливо, наприклад з іноземною нерухомістю або корпоративними правами", - зазначає експерт PwC в Україні.

Водночас законопроекти пропонують встановити, що навіть якщо особа не подасть декларації та не сплатить збору, частина її активів підлягатиме автоматичній легалізації в межах податкової амністії. Йдеться, зокрема, про активи на суму до 400 тис. грн, уточнила вона.

"Так, ця сума може виглядати недостатньо великою, але, по-перше, саме сума 400 тис. грн - це гранична сума операцій для спрощеного валютного нагляду відповідно до вже наявного законодавства України, спрямованого на протидію легалізації (відмиванню) доходів, тобто такі фінансові операції не підлягають фінансовому моніторингу в Україні. Велику суму передбачити було досить складно, враховуючи положення цього законодавства. По-друге, навіть такий ліміт дає змогу значній частині пересічних громадян не хвилюватися про процес декларування", - прокоментувала Трифонова.

Відповідаючи на запитання про гарантії для податкових агентів тих, хто задекларує свої доходи через механізм податкової амністії, експерт відзначила можливість не зазначати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

"Як таких спеціальних гарантій для податкових агентів проекти законів про податкову амністію капіталів не передбачають. Оскільки суб'єкт декларування в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначатиме інформацію про джерела походження задекларованих активів, прямих ризиків для сторони, яка виплачувала доходи, ми не бачимо", - сказала вона.

Однак експерт не виключає, що декларант добровільно може розкрити джерело походження своїх раніше неоподатковуваних активів, зазначивши конкретну компанію або фізичну особу-підприємця, які мають виконати зобов'язання податкового агента й утримати відповідні податки та збори. В такому разі, звісно, значно збільшується ризик проведення перевірки такого податкового агента на предмет порушення податкового законодавства та подальшого залучення його до відповідальності в разі виявлення порушень, пояснила Трифонова.

"Але в таких випадках для розрахунку ризиків також слід враховувати, що податкові перевірки проводяться за період останніх трьох років, а максимальний термін позовної давності для кримінальних діянь у сфері умисного ухилення від сплати податків - 10 років, а може і бути менше (залежно від суми порушення)", - додала експерт.

Що стосується ризиків, то вони, на думку Трифонової, насамперед пов'язані з низьким рівнем довіри до правоохоронних та податкових органів. Через це багато громадян можуть не наважитися скористатися податковою амністією.