Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова розкритикувала ухвалені Верховною Радою закони (№№4475, 4398 і 4399) про захист валютних позичальників, які мають багаторічні борги за кредитами в іноземній валюті, й зазначила, що збитки банків від закону №4475 про примусову реструктуризацію таких кредитів можуть перевищити 10 млрд грн.

"Бізнес-спільнота занепокоєна цими законодавчими ініціативами, які (...) значно порушують баланс прав та інтересів кредиторів із покладанням укотре усього тягаря збитків виключно на кредитора (...) Потенційні збитки банків від конвертації та перегляду ставок на умовах закону №4475 перевищать 10 млрд грн", - повідомила вона агентству "Інтерфакс-Україна".

За її словами, згідно з даними НБУ, кількість кредитних договорів в інвалюті, за якими на 1 липня 2020 року існувала непогашена заборгованість, становила 18,63 тис. на суму (основна сума й нараховані доходи в гривневому еквіваленті) 28,3 млрд грн.

Зокрема, 12,76 тис. договорів на суму 21,5 млрд з них підпадають під дію мораторію на стягнення майна українців, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, зазначила Коробкова.

Виконавчий директор НАБУ додала, що, за даними експертів, напередодні заборони видачі кредитів в іноземній валюті станом на червень 2009 року кредити фізичних осіб в іноземній валюті становили $24,5 млрд.

Зазначається, що найбільше кредитів фізичним особам в інвалюті надали іноземні банки ($15 млрд) і українські приватні банки ($8 млрд, зокрема ПриватБанк).

Коробкова зазначила, що станом 1 вересня 2020 року заборгованість за кредитами фізичних осіб в інвалюті становила $3,6-4,1 млрд, зокрема $1,6 млрд кредитування були дефолтними, а сума робочих кредитів становила $46 млн.

За її словами, з 2009 по 2020 рік обсяг валютних кредитів фізичних осіб у портфелях банків скоротився на $17, 8 млрд за рахунок виплат боржників, конвертації валютних кредитів у гривневі, списання і стягнення застави, а також продажу таких кредитів.

Національний банк України (НБУ) також розкритикував ухвалений закон про захист валютних позичальників.

"Закон про примусову(фактично - тільки для банків) реструктуризацію, очевидно, порушує баланс інтересів, тому є тривожним сигналом про ставлення держави до захисту прав кредиторів і, відповідно, матиме негативний вплив на активність банків на ринку іпотеки", - повідомила прес-служба регулятора агентству "Інтерфакс-Україна".

У Нацбанку зазначили, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових умовах, прийнятних і для банків, і для позичальників.

Зазначається, що один із таких механізмів визначає чинний Кодекс з процедур банкрутства й підвищення його ефективності шляхом внесення низки змін і уточнень за допомогою законів №4398 і №4399 НБУ підтримує.

Згідно з текстом закону №4475, реструктуризація здійснюється за курсом, який розраховується як середнє значення між курсом, встановленим НБУ у відповідній іноземній валюті на день укладення договору, і курсом НБУ в день проведення реструктуризації.

Зазначається, що іпотечні договори й договори застави, пов'язані з кредитним договором позичальників, будуть продовжені на 10 років без нотаріального засвідчення і діятимуть до дати завершення реструктуризації.

Дія закону поширюється на загальну площу нерухомості, яка є предметом іпотеки за кредитами в інвалюті й перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку, зазначено в документі.

Позичальник має право подати кредиторові письмову заяву про здійснення реструктуризації своїх зобов'язань за іпотечним кредитом упродовж трьох місяців від дня набуття чинності, після чого сторони здійснюють реструктуризацію зобов'язань за іпотечним кредитом упродовж 60 днів.

Як повідомлялося, Верховна Рада України 269-273 голосами ухвалила на позачерговому пленарному засіданні 13 квітня закони (№4475, 4398 і 4399) про захист валютних позичальників, які мають багаторічні борги за кредитами в іноземній валюті, що передбачають порівняно м'яку схему їх реструктуризації та податкові пільги для банків.