Будь-яке обмеження на придбання землі має бути обґрунтовано та узгоджено - заступник міністра агрополітики

Будь-яке обмеження щодо максимальної площі земельних ділянок, сконцентрованих у власності однієї фізичної або юридичної особи, повинно мати обґрунтування та бути погоджено всіма зацікавленими сторонами, тоді як будь-які адміністративні бар'єри знижують ліквідність землі як базового активу.

Таку думку висловив заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Дзьоба, коментуючи на прес-конференції в Києві у понеділок ініціативу народних депутатів із парламентської фракції "Слуга народу", що запропонували в законопроекті №5771-1 скоротити максимальну площу земельних ділянок, дозволену до купівлі громадянам України та юрособам з 1 січня 2024 року із нинішніх 10 тис. га до 500 га.

"Щодо 10 тис. га і 500 га - наша думка (Мінагрополітики - ІФ), що будь-яке число має так чи інакше бути обґрунтовано. 10 тис. га у свій час було компромісом, відповідно, обґрунтування у нього було таке, що це компромісне рішення, на якому зійшлися учасники ухвалення рішення за відповідним законом. Взагалі будь-яке "кругле" число у мене завжди викликає деяку підозру: незрозуміло, чому 500 га, а не 550 га, 432 га тощо", - прокоментував Дзьоба цю законодавчу ініціативу.

Він уточнив позицію Мінагрополітики: функціонування ринку землі має приносити її власникові максимально можливу суму під час її продажу. При цьому чим більше буде створено адміністративних норм і перешкод, які хтось повинен буде перевіряти чи обмежувати, тим сильніше знижується ліквідність землі і, відповідно, її вартість.

"Ми як міністерство виступаємо за максимізацію базового активу та виконаємо всі дії, якими можемо сприяти його зростанню", - наголосив заступник міністра.

При цьому він утримався від оцінки шансів ухвалення цього законопроекту у Верховній Раді.

Як повідомлялося, законопроект №5771-1 про внесення змін до Земельного кодексу України щодо уточнення критеріїв придбання у власність земельних ділянок сільгосппризначення 19 липня зареєстрували у Верховній Раді народні депутати Олексій Устенко та Олександр Качура (обидва - парламентська фракція "Слуга народу").

Законопроект пропонує дозволити купівлю до 500 га землі сільгосппризначення громадянам України і лише тим створеним в Україні юрособам, які вже обробляють землю на території громади, де розташована земельна ділянка, яка їх цікавить, щонайменше протягом останніх п'яти років. При цьому потенційний покупець зобов'язаний обробляти щонайменше 80% землі, яка вже перебуває в його розпорядженні.

Згідно з документом, купувати до 500 га землі зможуть лише ті юрособи, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, і/або територіальні громади, склад учасників яких не змінювався протягом останніх трьох років до моменту вступу у власність земельної ділянки, яку купує юрособа.

На думку авторів законопроекту, ці заходи нівелюють схему скупівлі землі великими холдингами через підставних осіб.

Ринок земель сільськогосподарського призначення почав працювати 1 липня. На першому етапі реформи купувати та продавати земельні ділянки зможуть лише громадяни країни. Одна фізична особа зможе мати в розпорядженні не більше ніж 100 га.

Право купувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, при цьому кінцевий бенефіціар однієї або декількох юросіб зможе консолідувати через них загалом не більше ніж 10 тис. га.