Зростання споживання газу в Азії та скорочення постачань російського газу в європейському напрямку можуть спровокувати газову кризу в Європі, вважає міністр енергетики Литви Дайнюс Крейвіс.

"Газова криза можлива. Але я сподіваюся, що Єврокомісія разом із країнами-членами (ЄС) вирішить це питання, і в нас не буде того, що було понад 10 років тому, коли в Європі були можливі збої, а в багатьох країнах навіть у середині зими не було газу", - сказав Крейвіс журналістам у четвер.

Він нагадав, що велика частина вантажів скрапленого природного газу (СПГ) нині йде в Азію. Ще одна причина зниження обсягів газу в Європі, за словами міністра, - спроби Росії якомога швидше запустити другий газопровід через дно Балтійського моря до Німеччини.

"Для того, щоб вплинути та чинити тиск на держави-члени ЄС, і насамперед - на Німеччину, щоб прискорити запуск "Північного потоку", Росія уповільнила постачання газу, і сховища в Італії та Німеччині порожні, що також впливає на ціни на газ", - стверджує Крейвіс.

Він зазначив, що високі ціни на газ є одним із чинників підвищення цін і на ринку електроенергії.

Морський газопровід "Північний потік-2" потужністю 55 млрд куб. м газу на рік проходить від компресорної станції "Слов'янська" в Кінгісеппському районі Ленінградської області до балтійського узбережжя Німеччини. Укладання першої нитки завершилося на початку червня, другої - у вересні.

Раніше в "Газпромі" говорили про намір розпочати постачання газу новою магістраллю ще у 2021 році. Потенційно нею може бути поставлено до кінця року 5,6 млрд куб. м газу, оцінили в російській компанії.

Тиждень тому Федеральне мережеве агентство ФРН (Bundesnetzagentur) отримало документи на сертифікацію Nord Stream 2 AG як незалежного газотранспортного оператора. Розгляд документів й ухвалення рішення триватиме до чотирьох місяців. Потім рішення має бути передане Єврокомісії.