Інтерфакс-Україна
12:56 19.01.2022

Вихід нерезидентів з українських цінних паперів навряд чи позначиться на економічному зростанні у I кв.-2022, але вплине на довгострокову перспективу – експерти

2 хв читати
Вихід нерезидентів з українських цінних паперів навряд чи позначиться на економічному зростанні у I кв.-2022, але вплине на довгострокову перспективу – експерти

Вихід нерезидентів з українських цінних паперів навряд чи позначиться на макроекономічних показниках за підсумками січня-березня 2022 року, однак вплине на бюджетну сферу і вплине в більш довгостроковій перспективі, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" експерти.

"Найпомітніше ці нові обставини вплинуть на бюджетну сферу. Апетит інвесторів до українського боргу, і в гривні, і в іноземній валюті, різко впав протягом останніх двох тижнів. Отже, безперебійне фінансування дефіциту бюджету буде ускладнено щонайменше протягом першого півріччя 2022 року", – сказав у коментарі агентству голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Щодо валютних запозичень уряду доведеться практично повністю покладатися на фінансування від міжнародних організацій, а не приватних ринків капіталу, зазначив Ваврищук.

З ним погоджується експерший заступник міністра економіки, керівник із політичних питань Київської школи економіки (КШЕ, KSE) Павло Кухта. За його словами, вихід нерезидентів з українських боргових паперів насамперед чинить тиск на валютний ринок, тоді як вплив цього процесу на макропоказники першого кварталу 2022 року поки що малоймовірний.

"Вплив на економічне зростання в січні-березні навряд чи буде помітним, але затягування Росією конфлікту вплине на настрої бізнесу, і той може частково заморозити інвестиційні програми, особливо з огляду на значне зростання вартості кредитних ресурсів. Отже, довгострокові ефекти будуть більшими", - пояснив Віталій Ваврищук.

На думку заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, девальвація гривні впливає на декілька процесів.

"По-перше, у гривневому вираженні збільшується сума валютного держборгу, і відповідно, процентних виплат. По-друге, девальвація посилює інфляцію в сегменті імпортних товарів, по-третє, робить українські продукти дешевшими щодо імпортних аналогів. Це наразі особливо актуально для харчової промисловості, де через зростання цін на сировину стало складніше конкурувати з імпортом", - прокоментувала Репко.

Водночас вона нагадала, що нинішній курс гривні поки що на рівні початку 2021 року.

"Нацбанк, імовірно, стримуватиме великі коливання, але через геополітику ризик України суттєво збільшився, і якщо найближчим часом ситуацію не буде врегульовано, закритий доступ на зовнішні ринки поставить перед урядом запитання: де у лютому та березні брати гроші на погашення зовнішніх позик", - зазначила заступник директора ЦЕС.

Проте критичної ситуації з держборгом не очікується, хоча закриті зовнішні ринки створюють труднощі для Мінфіну.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Експортний потенціал галузі ветпрепаратів - понад $1,5 млрд на рік – міністр агрополітики

Оман відкрив свій ринок для української продукції птахівництва

Фінкомітет Ради пропонує розширити програму "5-7-9%", зокрема для кредитування ОПК

Дешева російська сировина підриває зелений перехід металургії в ЄС і потрібна заборона імпорту ЗРС та напівфабрикатів –"Метінвест"

Гетманецев пропонує виключити представників ОГП, НАБУ, БЕБ та інших служб з переліку тих, хто може претендувати на пільгову іпотеку

Фінкомітет Ради закликає збільшити фінансування "єОселі" за рахунок Нацкешбеку та інших неефективних програм

Зерно становить третину контейнерних перевезень залізницею –дослідження

Українці задонатили на "банки" monobank 100 млрд грн з початку повномасштабної війни - Гороховський

"Нафтогаз" повідомляє про виграш арбітражу в "Газпрому" на $1,37 млрд у Швейцарії

Глава Міненерго розраховує на перезавантаження "Укренерго" після призначення Зайченка керівником

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА