Затяжна війна видається дедалі більш імовірною, і ця перспектива вимагає перегляду макроекономічної стратегії країни, зокрема, поточний набір заходів політики, що ґрунтується на скороченні валютних резервів та інших тимчасових заходах, з кождним днем перетворюється на неспроможний, заявляє група із дев'яти відомих міжнародних та українських економістів.

"Якщо не змінити цього курсу, це призведе до серйозної економічної кризи, що підірве здатність України підтримувати свої воєнні зусилля протягом тривалого періоду", - йдеться у підготовлених ними "Макроекономічних політиках України для воєнного часу", випущених лондонським Centre for Economic Policy Research ( CEPR).

"Марафон цієї війни вимагає обачності та обережності у державних фінансах, надійного номінального якоря, гнучкої фінансової системи, ретельного управління зовнішніми балансами, а також гнучкості та ефективності у розподілі обмежених ресурсів. Різні гілки влади мають координувати свої зусилля для досягнення цієї мети", – наголосили економісти.

Серед авторів документа - Торбйорн Беккер зі Стокгольмської школи економіки, Баррі Ейхенгрін, Моріс Обстфельд та Юрій Городниченко з Каліфорнійського університету в Берклі та ексголовний економіст ЄБРР Сергій Гурієв із Sciences Po.

У цьому переліку також Саймон Джонсон із Массачусетського технологічного інституту, Тимофій Милованов із Київської школи економіки, Кеннет Рогофф із Гарвардського університету та Беатріс Ведер ді Мауро із Женевського інституту післядипломної освіти.

Економісти виклали свою макроекономічну політику, спрямовану на виведення економіки на стійку траєкторію на час війни, ґрунтуючи свої рекомендації на коротко перерахованих вище чотирьох ключових елементах, які будуть викладені нижче трохи детальніше.

На їхню думку, по-перше, уряд має мобілізувати більше ресурсів для покращення свого фінансового стану, щоб країна могла фінансувати величезні воєнні витрати та підтримувати базові громадські послуги в економіці, розореній війною. Мета повинна полягати у збільшенні збору податкових надходжень і в тому, щоб дефіцит, що залишається, фінансувався переважно за рахунок зовнішньої допомоги, але якщо ні, то за рахунок випуску внутрішніх боргових зобов'язань зі значно меншою залежністю від друкування грошей.

"Контроль та підвищення ефективності невоєнних витрат має вирішальне значення для підтримки стійкості державних фінансів. Іноземна воєнна допомога, звичайно, залишається життєво важливою, і союзники України мають радикально збільшити економічну допомогу та прискорити її виплату", – йдеться у документі.

Другим ключовим елементом економісти називають гостру необхідність у міцному номінальному якорі. "Сильна залежність від друкування грошей для фінансування державного дефіциту була неминуча у перші місяці війни, але якщо нинішня залежність від грошового фінансування збережеться, інфляція, що вже перевищує 20%, може легко піднятися набагато вище. Метою має бути відносно низька інфляція", - наголошують економісти.

Вони вважають, що під час національної мобілізації основна відповідальність за досягнення стабільності цін лягає на фіскальні органи, які можуть впливати на інфляцію за допомогою інструментів, які вони обирають для залучення ресурсів із внутрішнього приватного сектора. "Уряд має прагнути до збільшення національних заощаджень, а не покладатися на грошове фінансування від центрального банку. У координації з фіскальними органами центральний банк має запровадити гнучку основу для підтримки макроекономічної стабільності. Кероване плавання обмінного курсу відповідає цій меті", - наголошується в документі.

Згідно з ним, третім важливим елементом є усунення зовнішніх дисбалансів шляхом поєднання суворого контролю за відпливом капіталу, обмежень на імпорт та деякої гнучкості обмінного курсу, а також повного призупинення виплат за зовнішнім боргом.

"По-четверте, хоча уряди воєнного часу зазвичай беруть на себе розподіл ресурсів, українські обставини вимагають більш ринкових механізмів розподілу для забезпечення економічно ефективних рішень, які не перевантажують державні можливості, не посилюють наявних проблем (таких як корупція) або заохочують (неоподатковувану)" діяльність на "чорному" ринку, - назвали завершальний елемент економісти.

Для цього, за їхніми словами, необхідно проводити масштабне радикальне дерегулювання економічної діяльності, уникати контролю за цінами та сприяти продуктивному перерозподілу ресурсів.

"Воєнний досвід багатьох країн, зокрема України в 2014–2015 рр., свідчить про те, що уряд має зробити низку важких виборів... Країні доведеться мобілізувати більше ресурсів для оплати величезних воєнних витрат, а також для допомоги населенню, що постраждало від війни", – наголосили автори.