Нацбанк очікує ще понад $11 млрд зовнішнього фінансування у 2022 році, розраховує на плідні переговори з МВФ

Україна цього року вже отримала $19,8 млрд зовнішнього фінансування і до кінця року очікує ще понад $11 млрд, повідомив заступник голови Національного банку України Юрій Гелетій.

"Можливо, частина перейде на наступний рік. Але, враховуючи макрофінансову допомогу від ЄС, порушене в Конгресі США питання щодо виділення додаткових ресурсів для України, зокрема для забезпечення фіскальної стійкості, очікуємо на значні обсяги міжнародної допомоги до кінця року", – сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Коментуючи закладені в проєкті держбюджету-2023 $38 млрд зовнішнього фінансування, Гелетій наголосив на пріоритеті для уряду та Нацбанку в цьому напрямку в перспективі місяця - це робота з МВФ і відкриття нової великої програми для України, окрім отримання найближчими днями ще $1,3 млрд екстреного фінансування у рамках інструменту RFI.

"Це може бути або EFF (Extended Fund Facility), або стенд-бай. Тобто, класична розширена програма, яка спрямовуватиметься на подолання розривів платіжного балансу та проведення структурних реформ. Вона буде свого роду бенчмарком для всіх міжнародних партнерів. Ми активно над цим працюємо", – заявив заступник глави Нацбанку, який наразі разом із колегами з Мінфіну перебуває у Вашингтоні на щорічних зборах МВФ та Світового банку.

За його словами, у жовтні має відбутися місія Фонду, з якою обговорюватиметься цілий каскад питань, зокрема макроекономічна ситуація в Україні, питання бюджету 2023 року та валютно-курсової політики.

"Це буде команда з новим керівником місії. Я сподіваюся, що ми матимемо плідний діалог, який сприятиме кращому розумінню з боку МВФ поточних викликів для нашої країни, нашої фіскальної та монетарної політики", – зазначив Гелетій.

Він також додав, що однієї такої програми МВФ навряд чи буде достатньо, тому потрібно активно працювати з іншими партнерами, насамперед із ЄС, США та іншими країнами G7.

"НБУ, як ніхто інший, зацікавлений у тому, щоб цю допомогу було отримано. Вона знизить потребу в емісійному фінансуванні. Для нас припинення монетизації бюджету є пріоритетом", – заявив заступник голови центробанку.

За його словами, можливість припинення наступного року емісійного фінансування бюджету залежатиме від його фінального тексту, обсягів міжнародної допомоги та ритмічності її надходження. "$38 млрд – непросте та надзвичайно амбітне завдання. Справді, якщо Україна отримає ці кошти, потреба в емісійному фінансуванні може не знадобитися", – зазначив Гелетій.

Як повідомлялося, міністр фінансів Сергій Марченко на зустрічі з міністром фінансів США Джанет Єллен у ніч на середу у Вашингтоні повідомив, що Україна розраховує до кінця цього року отримати $5 млрд від ЄС, $4,5 млрд - від США, $1,3 млрд - від МВФ.

Цієї середи в рамках зборів МВФ і СБ заплановано друге засідання "круглого столу" міністрів із підтримки України за участю керівників міжнародних фінансових організацій Кристаліни Георгієвої та Давида Малпаса. На ньому обговорюватимуться потреби країни у фінансуванні, пріоритети підтримки основних послуг під час війни, а також проєкти з пріоритетного відновлення та реконструкції, які можна швидко розпочати.

Перше засідання такого "круглого столу" відбулося на весняних зборах МВФ та СБ 21 квітня. На ньому було заявлено про щомісячну потребу України у $5 млрд фінансування дефіциту держбюджету в умовах розв'язаної Росією війни.

Проєкт держбюджету України на 2023 рік, ухвалений у першому читанні, передбачає зовнішнє фінансування дефіциту в розмірі $38 млрд, або близько $3,2 млрд на місяць.