Нацбанк прогнозує спад ВВП України у IV кв.-2022 на 35,6%

Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у четвертому кварталі 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становитиме 35,6% проти 34,4% у третьому кварталі та 37,2% у другому кварталі, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті в ніч на п'ятницю.

Згідно з ним, у першому кварталі 2023 року економіка також скоротиться – ще на 17,5%, враховуючи більш високу базу першого кварталу цього року, коли спад становив 15,1%, а відновлення розпочнеться з другого кварталу наступного року.

Зокрема, у другому кварталі воно становитиме 13,9%, у третьому – 9,2% та у четвертому – 11,3%, припускають у НБУ.

Оновлені оцінки Нацбанку динаміки ВВП для четвертого кварталу цього року та першого кварталу наступного року трохи кращі, ніж у липні, коли він очікував спаду економіки в останньому кварталі цього року на 37,5% та у першому кварталі наступного року на 19%.

Водночас НБУ погіршив прогноз відновлення економіки в решту трьох кварталів 2023 року.

Загалом Нацбанк, як раніше і анонсував, прогнозує спад ВВП цього року на 31,5% і його зростання на 4% у 2023 році та 5,2% – у 2024 році, тоді як у липні він очікував спаду в цьому році на 33,4% та зростання у 2023-2024 роках відповідно на 5,5% та 4,9%.

Номінальний ВВП, згідно з документом, цього року може скоротитися до 4,75 трлн грн з 5,46 трлн грн минулого року. Однак завдяки високій інфляції (30% цього року, 20,8% – у наступному та 9,4% у 2024 році) вже у 2023 році номінальний ВВП досягне 6,175 трлн грн, а у 2024 році – 7,35 трлн грн, очікує Нацбанк.

"Базовий сценарій базується на припущеннях про початок нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з середини наступного року, що сприятиме повноцінному розблокуванню портів, зниження премії за суверенний ризик і повернення в Україну вимушених мігрантів", – наголошується у звіті.

НБУ уточнює, що в цьому сценарії передбачає повне відкриття морських портів з другого півріччя, підвищення тарифів на газ та опалення до 50% від паритету та повернення 0,4 млн біженців із 8 млн, які виїхали 2022 року.

Центробанк додає, що цей базовий помірно-оптимістичний прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України у розмірі $28 млрд у 2023 і $20 млрд у 2024 роках порівняно із $31,1 млрд цього року (поки що отримано близько $24,1 млрд).

Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його можливість від 25% до 50%. З такою ж ймовірністю Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та енергоризики проходження зими, а також припинення транзиту газу. Однак ступінь впливу перших двох помірний, а припинення транзиту, що передбачається в 20 млрд куб. м на рік, – слабкий.

НБУ також називає серед сильних за впливом ризиків базового сценарію розбалансування державних фінансів (низькі ставки по ОВДП, заморожування тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, більш тривала емісія), проте його ймовірність нижча – 15-25%.

До помірних за впливом на базовий макропрогноз ризиків віднесено припинення роботи зернового коридору та не підписання програми з МВФ, проте їхню ймовірність у Нацбанку оцінюють відповідно у 15-25% і менше 15%.

Є у звіті і згадка про такий фактор, як "План Маршалла", який може сильно вплинути та покращити макропрогноз, проте його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.