Проект закону про поштовий зв’язок, який має встановити стандарти діяльності в галузі, може посилити державний адміністративний тиск на бізнес, створити корупційні ризики та призвести до монополізації ринку. Крім того, запропонована редакція законопроекту суперечить регуляторній практиці Європейського Союзу та його директиві, що встановлює правила діяльності галузі.

Про це ідеться у листі від компанії «Нова Пошта» керівникові парламентського Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юрію Кісєлю, який відповідає за розробку законопроекту з регулювання галузі.

Представники бізнесу зауважили, що комітет без консультацій з ними приготував до другого читання документ, який містить спірні норми, запропоновані депутатами. Зокрема, законодавці пропонують запровадити державний контроль, а також наділити надмірними повноваженнями Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.

«Такий нагляд (контроль) передбачатиме проведення Комісією перевірок, винесення розпорядчих документів за їх наслідками, застосування адміністративно-господарських санкцій, проведення моніторингу якості надання поштових послуг, вимагання надання звітності, інформації, у тому числі такої, що містить фінансово-економічні показники, документів та матеріалів операторами поштового зв’язку на адресу Комісії», — зауважують у «Новій Пошті» про ризики посилення адміністративного тиску на бізнес.

Антикорупційні структури та інші комітети парламенту зауважують, що запропонована до другого читання версія законопроекту про поштовий зв’язок суперечить зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Спеціальна директива ЄС, яка регулює поштовий зв’язок в усіх країнах Євросоюзу, не передбачає державного нагляду за усіма поштовими операторами, а лише регулювання послуг загального обслуговування, що в термінології українського законодавства передбачає такий державний контроль лише у сфері універсальних послуг поштового зв’язку. Так само, європейське законодавство не наділяє державні регулятори якимись «карними» повноваженнями. Замість цього держави-члени ЄС лише встановлюють загальні стандарти поштової діяльності, а раз на декілька років оператори проходять планові перевірки. Натомість українські законодавці можуть наділити державного регулятора повноваженнями для постійних перевірок та моніторингу.

Національне агентство запобігання корупції, яке здійснювало аналіз законопроєкту з аналогічними нормами, висловило свої застороги щодо недопустимості надмірного адміністративного тиску, адже майже необмежені контрольні повноваження державних регуляторів — джерело високих корупційних ризиків. НАЗК також звертає увагу депутатів, що запропоноване ними законодавче регулювання поштової галузі суперечить нормативам ЄС.

Крім того, в запропонованому депутатами законопроекті про регулювання галузі поштового зв’язку, який готується до другого читання, існує ризик дублювання контролюючих функцій держави. Нині дотримання прав споживачів поштових послуг контролює Держпродспоживслужба, а надання таких повноважень ще одному державному органу призведе до посилення адміністративного тиску — це прямо суперечить закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Парламентський комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом у своєму висновку до іншого законопроекту про регулювання поштової галузі з аналогічними нормами також вказує на необхідність «суттєвого доопрацювання» документа, аби гармонізувати його з правилами Євросоюзу, на членство у якому Україна подала заявку.

Також закон у пропонованій до другого читання редакції може стати на заваді розвитку в Україні міжнародних поштових пересилань, адже вимагатиме від українських операторів мати спеціальні коди для митного контролю в місцях міжнародного поштового обміну. Така законодавча вимога може стати штучним регуляторним бар’єром, який заважатиме розвитку конкуренції у сегменті міжнародних відправлень, а відтак призведе до монополізації сервісу та його погіршення.

Тож і бізнес, НАЗК та парламентські комітети просять колег-депутатів більш ретельно попрацювати над законопроєктом, аби уникнути помилок та ризиків: «Проєкт закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій та врахування інших зауважень».