Україна за підсумками січня 2023 року отримала профіцит зведеного платіжного балансу України $1,2 млрд, тоді як у січні 2022 року його дефіцит становив $1,8 млрд, повідомляється на сайті Нацбанку України.

"Чистий приплив за фінансовим рахунком становив $2,0 млрд (у січні минулого року чистий відтік становив $2,5 млрд) і зумовлювався припливом за операціями державного сектора $3,4 млрд (у січні 2022 року відтік становив $0,5 млрд)", - пояснив НБУ

Водночас, за його даними, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в січні дорівнював $762 млн (у січні 2022 року профіцит $769 млн).

"Дефіцит сформувався внаслідок значного розширення від’ємного сальдо торгівлі товарами та послугами, зокрема за рахунок значних витрат громадян України, які перебувають за кордоном", – зазначив Нацбанк.

Ситуацію дещо пом'якшило отримання гранту від міжнародних партнерів та скорочення виплат за інвестиційними доходами, без урахування яких доходів та грантів від міжнародних партнерів дефіцит становив $1,6 млрд проти профіциту $1,3 млрд у січні 2022 року.

Як зазначає НБУ, зокрема, експорт товарів до січня минулого року знизився на 47,4% (у грудні – на 48,1%) – до $2,9 млрд, а імпорт – лише на 16,6% (у грудні – на 19,3%), до $5 млрд. Порівняно з попереднім місяцем експорт товарів знизився на 11,0%, а їхній імпорт – на 19,9%.

Нацбанк уточнює, що в абсолютному вираженні найбільше скоротився експорт продовольчих товарів – на 32,5% (порівняно з груднем 2022 року – на 10,6%), зокрема за рахунок зернових – на 41,0% (на 11, 0%) та олій, жирів та олійного насіння – на 18,9% (на 8,7%).

Знизився також експорт за всіма іншими основними товарними групами, зокрема: чорних та кольорових металів – на 78,5% (на 6,1%); мінеральних продуктів (зокрема руд) – на 65,6% (на 0,2%); продукції хімічної промисловості – на 62,5% (на 23,1%); машинобудуванні – на 46,4% (на 31,7%); деревини та виробів з неї – на 39,7% (на 1,8%).

У січні 2023 року в номінальному вимірі більше за інших скоротився експорт до країн Азії – на $1,2 млрд, або на 59,7%, внаслідок чого їхня частка в експорті товарів знизилася з 37,1% у січні 2022 року до 28,4% %. Також суттєво скоротився експорт до країн Африки (на $477 млн, або на 81,4% із падінням частки з 10,5% до 3,7%), СНД (на $331 млн, або на 74,7% із падінням частки з 7, 9% до 3,8%).

Експорт до ЄС знизився на $350 млн, або на 16,5%, водночас його частка підскочила з 37,9% до 60,1%.

Щодо імпорту, то енергетичний імпорт скоротився на 17,3% (до грудня 2022 року – на 4,8%), тоді як неенергетичний імпорт – на 16,3% (на 24,1%), зокрема: продукції хімічної промисловості - на 40,1% (на 11,8%); продукції машинобудування – на 12,2% (на 32,8%); чорних та кольорових металів – на 40,8% (на 21,4%); продовольчих товарів – на 15,6% (на 11,4%); деревини та виробів із неї – на 47,5% (на 18,8%), зазначає НБУ.

За його даними, у січні 2023 року в номінальному вимірі найбільше скоротився імпорт із країн СНД – на $1,3 млрд, або у 14 разів, а його частка в імпорті товарів упала з 24,1% у січні 2022 року до 2,0%. Також суттєво скоротився імпорт із країн Америки (на $182 млн або на 40,3%; а їхня частка зменшилася з 7,6% до 5,4%).

Водночас зріс імпорт із країн ЄС (на $266 млн, або на 14.3% із зростанням частки з 31,3% до 42,8%) та Азії (на $71 млн, або на 4,3% із зростанням частки з 27 4% до 343%).

Дефіцит торгівлі послугами становив $1,4 млрд проти профіциту $0,5 млрд у січні-2022: експорт послуг скоротився на 25,4%, тоді як зростання імпорту послуг оцінено у 2,3 раза.

"Імпорт послуг збільшився за рахунок витрат людей, які виїхали за кордон через війну, та короткострокових мігрантів – зростання у 4,2 раза до $2,2 млрд", – пояснив НБУ.

Водночас імпорт усіх інших послуг скоротився на 22,5%, зокрема п'ятий місяць поспіль скорочувався експорт комп'ютерних послуг: у січні – на 17,4% (у грудні – на 5,2%)

Як зазначив Нацбанк, профіцит балансу первинних доходів становив $850 млн проти $265 млн у січні-2022, що зумовлено насамперед скороченням виплат доходів від інвестицій на 73,9%. Водночас надходження за статтею "оплата праці" зменшились на 9,4%.

Профіцит балансу вторинних доходів збільшився до $1,8 млрд порівняно з $330 млн у січні-2022, що зумовлювалося надходженням гранту від міжнародних партнерів та гуманітарної допомоги.

За даними НБУ, обсяг приватних грошових переказів зменшився на 14,4% і становив $1,0 млрд: заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, скоротилася на 28,5%, а інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, зменшилися на 11 1%. Загалом офіційними каналами було спрямовано на 19,9% переказів менше, ніж у січні минулого року, тоді як потік через неформальні канали зменшився на 8,6% порівняно з січнем минулого року.

Чисте запозичення від зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунки з діло з капіталом) становило $761 млн, тоді як у січні 2022 року було зафіксовано чисте кредитування $768 млн.

Чистий приплив за операціями державного сектора становив $3,4 млрд і зумовлювався: чистими надходженнями за кредитами від міжнародних партнерів – $3,2 млрд та від нерезидентів за операціями з ОВДП – $168 млн.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій НБУ оцінив у $183 млн (у січні 2022 року – $166 млн), зокрема: реінвестування доходів банківського сектора – $112 млн; чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) – $33 млн (у січні минулого року – $47 млн); чисте залучення за борговими інструментами – $43 млн, з них за кредитами сестринських підприємств – $24 млн (у січні 2022 року чисте погашення становило $300 млн, їх погашення за кредитами сестринських підприємств – $46 млн).

Чисте збільшення зовнішньої позиції щодо операцій банків щодо портфельних та інших інвестицій становило в січні $1,1 млрд, додав Нацбанк. За його даними, воно зумовлювалося чистим збільшенням зовнішньої позиції за статтею "валюта та депозити" на $889 млн та чистою купівлею банками цінних паперів нерезидентів на $170 млн.

Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектора (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило $578 млн і було зумовлене такими різноспрямованими факторами: зростанням обсягів готівкової валюти поза банками на $1,0 млрд (у січні 2022 року – $854 млн); зменшенням чистої зовнішньої позиції щодо торгових кредитів на $99 млн; чистим збільшенням заборгованості перед нерезидентами за кредитами та позиками на $332 млн, головним чином за рахунок гарантованих кредитів.

НБУ зазначив, що чистий відтік із приватного сектора (разом з помилками та недоглядами) у січні 2023 року становив $1,4 млрд проти $2,0 млрд у січні 2022 року.

Регулятор нагадав, що станом на 1 лютого 2023 року обсяг міжнародних резервів становив $29,9 млрд, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 3,7 місяців.

Як повідомлялося, дефіцит зведеного платіжного балансу України у 2022 році становив $2,9 млрд, тоді як профіцит у 2021 році дорівнював $487 млн, зокрема профіцит поточного рахунку у 2022 році було оцінено у $8,6 млрд, а дефіцит у 2021 році у $3,9 млрд.