Інтерфакс-Україна
14:00 03.03.2023

Профіцит зведеного платіжного балансу Україна в січні становив $1,2 млрд – НБУ

6 хв читати
Профіцит зведеного платіжного балансу Україна в січні становив $1,2 млрд – НБУ

Україна за підсумками січня 2023 року отримала профіцит зведеного платіжного балансу України $1,2 млрд, тоді як у січні 2022 року його дефіцит становив $1,8 млрд, повідомляється на сайті Нацбанку України.

"Чистий приплив за фінансовим рахунком становив $2,0 млрд (у січні минулого року чистий відтік становив $2,5 млрд) і зумовлювався припливом за операціями державного сектора $3,4 млрд (у січні 2022 року відтік становив $0,5 млрд)", - пояснив НБУ

Водночас, за його даними, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в січні дорівнював $762 млн (у січні 2022 року профіцит $769 млн).

"Дефіцит сформувався внаслідок значного розширення від’ємного сальдо торгівлі товарами та послугами, зокрема за рахунок значних витрат громадян України, які перебувають за кордоном", – зазначив Нацбанк.

Ситуацію дещо пом'якшило отримання гранту від міжнародних партнерів та скорочення виплат за інвестиційними доходами, без урахування яких доходів та грантів від міжнародних партнерів дефіцит становив $1,6 млрд проти профіциту $1,3 млрд у січні 2022 року.

Як зазначає НБУ, зокрема, експорт товарів до січня минулого року знизився на 47,4% (у грудні – на 48,1%) – до $2,9 млрд, а імпорт – лише на 16,6% (у грудні – на 19,3%), до $5 млрд. Порівняно з попереднім місяцем експорт товарів знизився на 11,0%, а їхній імпорт – на 19,9%.

Нацбанк уточнює, що в абсолютному вираженні найбільше скоротився експорт продовольчих товарів – на 32,5% (порівняно з груднем 2022 року – на 10,6%), зокрема за рахунок зернових – на 41,0% (на 11, 0%) та олій, жирів та олійного насіння – на 18,9% (на 8,7%).

Знизився також експорт за всіма іншими основними товарними групами, зокрема: чорних та кольорових металів – на 78,5% (на 6,1%); мінеральних продуктів (зокрема руд) – на 65,6% (на 0,2%); продукції хімічної промисловості – на 62,5% (на 23,1%); машинобудуванні – на 46,4% (на 31,7%); деревини та виробів з неї – на 39,7% (на 1,8%).

У січні 2023 року в номінальному вимірі більше за інших скоротився експорт до країн Азії – на $1,2 млрд, або на 59,7%, внаслідок чого їхня частка в експорті товарів знизилася з 37,1% у січні 2022 року до 28,4% %. Також суттєво скоротився експорт до країн Африки (на $477 млн, або на 81,4% із падінням частки з 10,5% до 3,7%), СНД (на $331 млн, або на 74,7% із падінням частки з 7, 9% до 3,8%).

Експорт до ЄС знизився на $350 млн, або на 16,5%, водночас його частка підскочила з 37,9% до 60,1%.

Щодо імпорту, то енергетичний імпорт скоротився на 17,3% (до грудня 2022 року – на 4,8%), тоді як неенергетичний імпорт – на 16,3% (на 24,1%), зокрема: продукції хімічної промисловості - на 40,1% (на 11,8%); продукції машинобудування – на 12,2% (на 32,8%); чорних та кольорових металів – на 40,8% (на 21,4%); продовольчих товарів – на 15,6% (на 11,4%); деревини та виробів із неї – на 47,5% (на 18,8%), зазначає НБУ.

За його даними, у січні 2023 року в номінальному вимірі найбільше скоротився імпорт із країн СНД – на $1,3 млрд, або у 14 разів, а його частка в імпорті товарів упала з 24,1% у січні 2022 року до 2,0%. Також суттєво скоротився імпорт із країн Америки (на $182 млн або на 40,3%; а їхня частка зменшилася з 7,6% до 5,4%).

Водночас зріс імпорт із країн ЄС (на $266 млн, або на 14.3% із зростанням частки з 31,3% до 42,8%) та Азії (на $71 млн, або на 4,3% із зростанням частки з 27 4% до 343%).

Дефіцит торгівлі послугами становив $1,4 млрд проти профіциту $0,5 млрд у січні-2022: експорт послуг скоротився на 25,4%, тоді як зростання імпорту послуг оцінено у 2,3 раза.

"Імпорт послуг збільшився за рахунок витрат людей, які виїхали за кордон через війну, та короткострокових мігрантів – зростання у 4,2 раза до $2,2 млрд", – пояснив НБУ.

Водночас імпорт усіх інших послуг скоротився на 22,5%, зокрема п'ятий місяць поспіль скорочувався експорт комп'ютерних послуг: у січні – на 17,4% (у грудні – на 5,2%)

Як зазначив Нацбанк, профіцит балансу первинних доходів становив $850 млн проти $265 млн у січні-2022, що зумовлено насамперед скороченням виплат доходів від інвестицій на 73,9%. Водночас надходження за статтею "оплата праці" зменшились на 9,4%.

Профіцит балансу вторинних доходів збільшився до $1,8 млрд порівняно з $330 млн у січні-2022, що зумовлювалося надходженням гранту від міжнародних партнерів та гуманітарної допомоги.

За даними НБУ, обсяг приватних грошових переказів зменшився на 14,4% і становив $1,0 млрд: заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, скоротилася на 28,5%, а інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, зменшилися на 11 1%. Загалом офіційними каналами було спрямовано на 19,9% переказів менше, ніж у січні минулого року, тоді як потік через неформальні канали зменшився на 8,6% порівняно з січнем минулого року.

Чисте запозичення від зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунки з діло з капіталом) становило $761 млн, тоді як у січні 2022 року було зафіксовано чисте кредитування $768 млн.

Чистий приплив за операціями державного сектора становив $3,4 млрд і зумовлювався: чистими надходженнями за кредитами від міжнародних партнерів – $3,2 млрд та від нерезидентів за операціями з ОВДП – $168 млн.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій НБУ оцінив у $183 млн (у січні 2022 року – $166 млн), зокрема: реінвестування доходів банківського сектора – $112 млн; чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) – $33 млн (у січні минулого року – $47 млн); чисте залучення за борговими інструментами – $43 млн, з них за кредитами сестринських підприємств – $24 млн (у січні 2022 року чисте погашення становило $300 млн, їх погашення за кредитами сестринських підприємств – $46 млн).

Чисте збільшення зовнішньої позиції щодо операцій банків щодо портфельних та інших інвестицій становило в січні $1,1 млрд, додав Нацбанк. За його даними, воно зумовлювалося чистим збільшенням зовнішньої позиції за статтею "валюта та депозити" на $889 млн та чистою купівлею банками цінних паперів нерезидентів на $170 млн.

Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектора (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило $578 млн і було зумовлене такими різноспрямованими факторами: зростанням обсягів готівкової валюти поза банками на $1,0 млрд (у січні 2022 року – $854 млн); зменшенням чистої зовнішньої позиції щодо торгових кредитів на $99 млн; чистим збільшенням заборгованості перед нерезидентами за кредитами та позиками на $332 млн, головним чином за рахунок гарантованих кредитів.

НБУ зазначив, що чистий відтік із приватного сектора (разом з помилками та недоглядами) у січні 2023 року становив $1,4 млрд проти $2,0 млрд у січні 2022 року.

Регулятор нагадав, що станом на 1 лютого 2023 року обсяг міжнародних резервів становив $29,9 млрд, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 3,7 місяців.

Як повідомлялося, дефіцит зведеного платіжного балансу України у 2022 році становив $2,9 млрд, тоді як профіцит у 2021 році дорівнював $487 млн, зокрема профіцит поточного рахунку у 2022 році було оцінено у $8,6 млрд, а дефіцит у 2021 році у $3,9 млрд.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

ЄС - один із найважчих для США торговельних переговірників, вважає американський міністр торгівлі

Євротрейдер "Нафтогазу" отримав сертифікацію на торгівлю біометаном і закликав виробників до співпраці

DIM запускає програму довгострокової розстрочки у гривні під 10% на купівлю житла

Міненерго розраховує на консенсус з міжнародними партнерами щодо вибору очільників ОГТСУ та "Укренерго"

Перша будівля М10 Lviv Industrial Park отримала міжнародний "зелений" сертифікат EDGE

ЄС та Німеччина надають 18 млн євро до Фонду енергоефективності України

Уряд готується подати у Верховну Раду зміни до держбюджету на близько 400 млрд грн – Підласа

Подорожчання хліба можуть стримати державні інтервенції – думка

Хліб до кінця 2025р. може подорожчати на 20%, проте бюджет українських родин це не підірве

Україна має пройти літо без дефіциту електрики - глава "Укренерго"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА