Парламентський комітет з фінансів, податкової та митної політики підтримав для ухвалення в цілому законопроєкт №9107-1 про вдосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану, який, окрім неплатоспроможності, запроваджує ще одну підставу для таких дій регулятора - наявність підсанкційних власників, повідомив заступник голови комітету Ярослав Железняк.

Як уточнив голова комітету Данило Гетманцев, документ надає Нацбанку право на заборону підсанкційній особі набувати або збільшувати істотну участь у банку, а також відкликати банківську ліцензію і ліквідувати банк, якщо він не є системно важливим, або націоналізувати його за спрощеною процедурою без докапіталізації, якщо банк системно важливий.

"Запроваджується можливість виведення системно важливого банку з ринку (націоналізації) за відсутності в нього ознак неплатоспроможності (за умови застосування до банку або власника істотної участі в ньому блокувальних санкцій)", - пояснив голова комітету.

Він додав, що закріплюється також норма, якою передбачено можливість відшкодування особам шкоди, якої вони зазнали внаслідок ліквідації банку або його націоналізації, виключно за рахунок коштів держави-агресора.

Згідно з даними агентства, на засіданні комітету виступав голова Нацбанку Андрій Пишний.

Наразі цей документ, у разі ухвалення, дасть змогу державі націоналізувати Сенс Банк (раніше - Альфа-Банк), підпалих під санкції Михайла Фрідмана, Петра Авена і кількох інших російських акціонерів.

Крім того, під санкціями співвласник Мотор-Банку В'ячеслав Богуслаєв, якому Нацбанк ще в листопаді заборонив право голосу за 100% акцій банку. На початок березня Мотор-Банк за розміром загальних активів - 1,64 млрд грн - посідав 21-е місце серед 65 українських банків, тоді як на початок вересня з активами 2,27 млрд грн він був 45-м серед 67 українських банків. Його чистий збиток за 2 місяці цього року становив 25,7 млн грн, за минулий рік - 9,7 млн грн.

Ще один банк, у якому 88,890583% належало підсанкційному росіянину Євгену Гінеру, - Перший інвестиційний банк (PINbank) - уже фактично націоналізовано після того, як у середині березня цього року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) підтвердила рішення про звернення цього пакета в дохід держави.

PINbank став п'ятим банком, підконтрольним державі. Згідно з нещодавно затвердженою програмою розширеного фінансування EFF, з огляду на підвищені ризики подальшої націоналізації банків, українська влада зобов'язується ухвалювати рішення, які відповідають загальній стратегії скорочення державної власності в банківському секторі.

"Влада зобов'язалася ухвалювати будь-які рішення, що можуть призвести до збільшення частки держави в банківському секторі, в консультації з персоналом МВФ і суворо обмежуватися питаннями, що стосуються рішень у сфері національної безпеки в період воєнного стану та збереження фінансової стабільності. У цьому відношенні будь-яка подальша націоналізація повинна також включати плани щодо якнайшвидшої реприватизації або санації відповідних банків", - сказано в програмі.

Водночас, згідно з даними агентства "Інтерфакс-Україна", такі формулювання в матеріалах програми за необхідності не стануть непереборною перешкодою для націоналізації Сенс-Банку.

Раніше 2022 року Рада вже ухвалювала закон про спрощену процедуру націоналізації системно-важливих банків, що дає змогу здійснити її без докапіталізації з боку держави, у ньому єдиною умовою націоналізації було зазначено неліквідність фінустанови. Низка депутатів та експертів стверджували, що цей закон буде застосовано щодо Сенс Банку, однак наразі його фінансові показники не дають для цього підстав.

Своєю чергою, у банку на прохання агентства прокоментувати новий законопроєкт раніше повідомили, що знають про таку ініціативу і називають її одним із можливих сценаріїв розвитку подій, проте продовжують роботу з пошуку інвесторів і докапіталізації банку приватними грошима на $1 млрд.

"Ми готові до будь-якого сценарію: залишитися приватним банком або стати державним", - йдеться у відповіді на запит агентства.

Крім того, Сенс Банк повідомив про підписання 3 березня меморандуму з потенційними інвесторами з Польщі, які зацікавлені у виході на український ринок, і направлення ними своїх листів керівництву НБУ і заступнику голови Офісу президента. Згідно з даними агентства, йдеться про корпорацію Grupa Polsat Plus одного з найбагатших людей Польщі Зигмунта Соложа.

НБУ підтвердив отримання листа від потенційного інвестора і повідомив про надання "вичерпної відповіді по суті", а також зазначив, що для узгодження істотної участі необхідно подавати повний пакет документів, визначений законом про банки і нормативно-правовими актами Нацбанку.

Крім того, регулятор зазначив, що, з огляду на накладені на Фрідмана й Авена санкції Ради ЄС, а також санкції РНБОУ, застосовані до Фрідмана, Авена та Косогова, усі зазначені особи позбавлені права розпоряджатися власними активами і відчужувати їх будь-яким способом до зняття санкцій.