Стратегію розвитку агропромислового комплексу на наступні 10 років, що передбачає збільшення врожаю зернових та олійних до 150 млн тонн і максимальну вертикальну інтеграцію, презентував перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на Конференції з відновлення України (URC2023) у Лондоні в четвер.

"Стратегія розвитку агропромислового комплексу України передбачає повну вертикальну інтеграцію із забезпеченням виробництва необхідних матеріально-технічних ресурсів і засобів виробництва. Також зростання виробництва зернових та олійних до 150 млн тонн за 10 років, нарощування внутрішньої переробки та виробництва продукції тваринництва та садівництва. Загальний інвестиційний портфель становить $57 млрд", - цитує його виступ пресслужба Мінагрополітики.

Згідно з прогнозами Української зернової асоціації (УЗА), загальний валовий збір зернових і олійних в Україні у 2023 році очікується на рівні 68 млн тонн порівняно з 73,8 млн тонн у 2022 році та 106 млн тонн у 2021-му.

Мінагрополітики зазначає, що стратегія передбачає відновлення зрошення для сільськогосподарських земель, постраждалих унаслідок підриву Каховської ГЕС. Також - поступове заміщення імпортних харчових продуктів на внутрішньому ринку. Крім того, в стратегії передбачено розвиток "зеленої" енергетики - повна переробка вторинних відходів і вироблення до 10 млрд куб. м біометану.

Відповідаючи в ефірі єдиного телемарафону на запитання про готовність інвесторів і міжнародних організацій інвестувати в розвиток українського агробізнесу, Висоцький наголосив, що це вже відбувається. Як приклад він назвав інвестицію під час війни в Україну великого виробника насіння, компанії Bayer, розміром EUR60 млн (у будівництво другої черги заводу в Житомирській області – ІФ-У). Крім того, агрохолдинг ІМК, який працює в Чернігівській, Сумській, Полтавській областях, у рамках URC2023 підписав із Європейським банком реконструкції та розвитку договір про кредит на $10 млн.

За інформацією першого заступника міністра, у центрі уваги аграрної панелі було питання зрошення в Україні, яке опинилося під загрозою через підрив Каховської ГЕС. Крім того, що партнери допомагають у ліквідації наслідків, вони долучаться до розробки потенційних механізмів відновлення, вивчають доцільність будівництва альтернативної греблі або створення гібрида з декількох методів, які дадуть змогу максимально швидко відновити меліорацію. Для цього буде виконано ґрунтовне техніко-економічне дослідження, куди ввійде підтверджена фахівцями експертиза. Чіткіший план дій, за словами Висоцького, буде вироблено найближчими тижнями.

"У стратегії чітко закладено базові позиції, зокрема зростання виробництва та переробки. Україна може переробляти 50% (виробленої сільгосппродукції – ІФ-У) і створювати товари з доданою вартістю. Для цього в країні має бути ефективне зрошення, з новими технологіями, з економною системою поливу і подання води", - пояснив заступник міністра.

Висоцький наголосив, що для будівництва стратегічної водної інфраструктури буде надано державні гарантії, до неї залучатимуться міжнародні партнери та міжнародні організації, оскільки вона має залишитися в державній власності.