Продавцям уже невигідно експортувати українське зерно через Клайпеду, вони шукають відповідну інфраструктуру в Дунайському регіоні, заявив агентству BNS генеральний директор стивідорної компанії Bega (працює в Клайпедському порту) Лаймонас Римкус.

Bega раніше відвантажила невеликий обсяг українського зерна.

За його словами, після того, як ціна на зерно (FOB) знизилася приблизно на 200 євро за тонну, продавці припинили везти його в Клайпеду через високу вартість транспортування.

"Ціна на сільгосппродукцію в той час, коли було вигідно возити через Польщу (транзитом до Литви - ІФ-У), була дуже високою, зерно коштувало 350-400 євро за тонну FOB (...), зараз ціна 200-250. Це означає, що торгівці або виробники не можуть собі дозволити витрачати значні суми на транспортування, їм це невигідно", - переконаний Римкус.

За його інформацією, значна частина експортованого українського зерна наразі спрямовується на дунайські термінали, що розширюються, тож Римкус має мало сподівань на те, що сільгосппродукція знову транспортуватиметься через Клайпеду.

На думку Римкуса, прориву можна очікувати тільки в тому разі, якщо Євросоюз допоможе Україні експортувати зерно через Європу, компенсуючи частину транспортних витрат.

Як повідомлялося раніше, Литва просуває ідею експорту українського зерна через порти країн Балтії і, зокрема, через Клайпеду. Питання про експорт зерна з України через балтійські порти та загалом через Євросоюз мало розглядатися 25 липня в Брюсселі на міністерській зустрічі.

Керівник Клайпедського порту Альгіс Латакас заявив минулого тижня, що після призупинення Росією своєї участі в "зерновій угоді" Клайпеда може прийняти понад 10 млн тонн зерна, але, за його словами, найбільшою проблемою залишається питання його доставки в порт.

Україна багато років експортувала основний обсяг зерна та іншої агропродукції через свої порти на Чорному морі. Однак після повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну робота портів була сильно обмежена. Експортні потоки були значною мірою переорієнтовані на Європу.