Альтернативи експорту українського зерна Чорним морем немає - єврокомісар Сінкявичюс

Єдиним прийнятним маршрутом для експорту українського зерна з огляду на великі обсяги поставок є Чорне море, альтернативні напрямки мають інфраструктурні обмеження та є невигідними для бізнесу, вважає єврокомісар з питань довкілля, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявичюс.

"Позиція Литви та її пропозиції (щодо експорту українського зерна через Клайпеду та інші порти країн Балтії - ІФ-У) розцінюються як доброзичливі, але реальність дещо інша. По-перше, для перевезення такої кількості зерна недостатньо інфраструктури, і єдиний шлях - Чорним морем. Все інше непогано, але недостатньо, плюс потрібен час через іншу (залізничну -BNS-ІФ-У) колію", - сказав Сінкявичюс журналістам у понеділок у Вільнюсі після зустрічі з литовським президентом Гітанасом Науседою.

За його словами, за відсутності альтернативної інфраструктури дороги через Литву буде недостатньо. До того ж це не буде зручно для бізнесу.

"Давайте розглянемо останню складову - комерційну. Зернові, їхній експорт важливий, коли ми говоримо про комерційну складову, що важливо якомога швидше доставити до потрібних портів, до покупців, а транспортування через Литву це ускладнює, тому що витрати на експорт також зростають", - заявив єврокомісар.

Своєю чергою українські аграрії просять допомоги в Литви в отриманні субсидій Європейського Союзу на перевезення експортованого зерна через Клайпеду та інші європейські порти - на їхню думку, тільки так Україна зможе експортувати накопичений урожай без збитків.

Найголовніше для українських аграріїв, які не можуть експортувати зерно Чорним морем - щоб їхня продукція дісталася портів Європи, а без субсидій це неможливо, заявив голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

"Найголовніше для нас - дістатися до моря, тому що там найбільша пропускна здатність. (...) Працювати з країнами Балтії, і цього буде достатньо. Тільки за умови, що працюватиме "зелений" коридор, працюватимуть транспортні субсидії, тоді працюватиме вся система, тому що сьогодні, після підрахунку збитків від наявної логістики, вона не працює. Вона є, але дуже дорога", - зазначив Дикун на пресконференції в Сеймі Литви в понеділок.

Без субсидій експортувати українські товари через порти Європи невигідно, вважає голова Комітету Сейму у справах села Вікторас Пранцкетіс.

Представники українських аграріїв заявляють, що зерно наразі вивозиться за кордон через дунайські порти, але такий маршрут підвищує вартість однієї тонни зерна на $60-70, а збитки, яких зазнають аграрії країни, унаслідок цього становлять EUR10 млрд.

За словами Дикуна, цього року в Україні надлишок олійних і зернових культур може становити близько 30 млн тонн, оскільки врожай завдяки гарній погоді буде приблизно на 25-30% вищим, ніж торік.

За словами голови парламентського Комітету у справах економіки Казіса Старкявічюса, для підтримки експорту українського зерна необхідний транзит зерна територією Європи.

Також розглядається варіант інтервенційних закупівель надлишків зерна, які вже застосовувалися раніше, - якщо ціна на зернові впаде нижче EUR100 за тонну, їх можна буде закуповувати для зберігання, тим самим підтримуючи ринкові ціни.

Раніше Клайпедський порт заявляв, що може прийняти понад 10 млн тонн українського зерна, але найбільшою проблемою залишається, як доставити його до порту. Загалом у портах країн Балтії, за даними литовської влади, можливо перевалювати 25 млн тонн зерна на рік. При цьому глава стивідорної компанії Bega (працює в Клайпедському порту) Лаймонас Римкус зазначав, що продавцям після падіння цін на зерно вже невигідно експортувати українське зерно через Клайпеду, вони шукають відповідну інфраструктуру в Дунайському регіоні.

Україна багато років експортувала основний обсяг зерна та іншої агропродукції через свої порти на Чорному морі. Однак після початку війни не її території робота портів була сильно обмежена. Експортні потоки були значною мірою переорієнтовані на Європу.

За оцінками Української зернової асоціації (УЗА), експорт зерна з країни в новому сезоні 2023/2024 може сягнути майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, який завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, він сягнув 58 млн тонн.