Фінкомітет Ради пропонує додатковий податок на банки близько 10 млрд грн на рік - Гетманцев

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики готує законопроєкт про додаткове оподаткування чистих відсоткових доходів або надприбутку банків, який, імовірно, набере чинності з 2024 року і буде приносити в бюджет 10 млрд грн щорічно, повідомив голова Комітету Данило Гетманцев в інтерв'ю Forbes Україна.

"Питання непросте, поки оцінюємо", - прокоментував цю пропозицію заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у фейсбуці.

Зазначається, що парламентарії розглядають два варіанти оподаткування: податок на всі чисті відсоткові доходи, отримані за рік, за відносно невеликою або середньою ставкою, або податок на різницю між чистими відсотковими доходами у звітному році і середнім значенням за останні три-чотири роки.

"Наприклад, в Іспанії це 4,8%", - зазначив Гетманцев, говорячи про перший варіант.

Він уточнив, що в цій країні оподатковуються і чисті комісійні доходи банків. "Але це не наша історія: банки за цим показником поки що не вийшли на довоєнний рівень", - вважає голова фінкомітету.

Коментуючи другий варіант, Гетманцев зазначив, що ставка має бути високою. "Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році та його середнім значенням за попередні чотири роки", - пояснив він.

На думку голови комітету, варіант із оподаткуванням усіх чистих процентних доходів, отриманих за рік, є більш оптимальним.

Гетманцев додав, що пропонує ввести цей податок тимчасово: з 1 січня 2024 року на два роки.

Він зазначив, що головною мотивацією нововведення є потреба в додатковому фінансуванні витрат на оборону.

За словами голови фінкомітету, законопроєкт уже готовий, і після консультацій із Мінфіном, НБУ, профільними асоціаціями та Офісом президента його внесуть до Верховної Ради.

Гетманцев додав, що консультацій із ринком ще не було. "Хоча позицію банків передбачити неважко", - зазначив він.

Як повідомлялося, прибуток чинних українських банків у січні-червні 2023 року становив 67,65 млрд грн, тоді як аналогічний період минулого року банки завершили з чистим збитком 4,65 млрд грн. Досягнутий показник став рекордно високим за всю історію: до цього найвищим за перше півріччя був чистий прибуток банків 2019 року - 31,04 млрд грн порівняно із 23,79 млрд грн 2020 року та 30,08 млрд грн - у передвоєнному 2021 році.

Згідно з даними НБУ, чисті процентні доходи збільшилися в першому півріччі 2023 року на 40,8% - до 66,50 млрд грн, комісійні - на 22,3%, до 20,93 млрд грн, а результат від переоцінки та операцій купівлі-продажу зріс на 35,8% - до 16,30 млрд.

Рекордний прибуток дав змогу банкам також сплатити в першому півріччі цього року рекордний податок на нього - 12,44 млрд грн проти 1,21 млрд грн у першому півріччі минулого року і 2,5 млрд грн у довоєнному 2021 році.

Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у колонці в NV у п'ятницю ще раз заявив позицію регулятора, що звинувачення його в переплаті за депозитними сертифікатами є "фундаментально помилковим, маніпулятивним і небезпечним". Він наголосив, що головною метою є досягнення цінової стабільності та зв'язування високої ліквідності банківської системи, спричиненої війною.

За його даними, за 7 місяців цього року НБУ заплатив за депозитними сертифікатами 48,6 млрд грн порівняно із 40,3 млрд грн торік та 6,3-10,7 млрд грн щороку у 2015-2021 роках, проте середньоденний залишок за депозитними сертифікатами зріс до серпня цього року до 411,4 млрд грн із 215,7 млрд грн наприкінці 2022 року та 145,4 млрд грн наприкінці 2021 року.