Україна може відкликати позов із СОТ, якщо Польща, Угорщина та Словаччина гарантують незастосування обмежувальних заходів у майбутньому - торгпред України

Отримання гарантій від Польщі, Угорщини та Словаччини щодо незапровадження в майбутньому односторонніх обмежень до українських товарів дасть можливість Україні оголосити на весь світ, що спір вичерпано, й відкликати позови зі Світової організації торгівлі (СОТ), заявив заступник міністра економіки і торгівлі - торговий представник України Тарас Качка в ефірі марафону "Єдині новини".

"Для нас дуже важливо, щоб польська сторона та інші держави, Європейський Союз гарантували, що таких обмежень у майбутньому не буде. Оскільки вони є протиправними й неадекватними. Хоч би як захищали їх польські колеги, ми ніколи не погодимося на те, що вони прийнятні для України. Лише тоді, коли ми отримаємо ці гарантії, ми формально оголосимо на весь світ, що цей спір вичерпано", - сказав він і додав, що перспектива відкликання позову України з СОТ розглядатиметься останньою.

Качка зазначив, що для України принципово важливо запустити механізм узгодження та верифікації запропонованого Європейською Комісією механізму контролю експорту українських агротоварів. Цю позицію узгодив Європейський Союз та інші країни-члени ЄС, тому український уряд вважає його "прийнятним".

Качка зазначив, що запропонована схема контролю експорту українського зерна діятиме як формат ліцензій, які видає Міністерство економіки України. Вони стосуватимуться винятково прямого експорту чотирьох товарів - пшениці, ріпаку, кукурудзи, соняшнику - до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії.

Він нагадав, що в України не обмежений транзит через ці п'ять держав. Крім того, немає жодних обмежень щодо експорту до інших країн-членів ЄС або третіх країн, наприклад Китаю, Єгипту або Туреччини.

"Позови до СОТ, як бачимо з реакції наших партнерів, - це абсолютно доречний і правильний крок, оскільки він окреслив природу нашого обурення. Воно стосується не так збитків для зернового ринку - для нас Польща ніколи не була важливим ринком збуту зернових - як самим фактом запровадження таких національних обмежень", - пояснив торгпред України.

Качка наголосив, що односторонні заборони щодо будь-якої української продукції були б не менш принциповими для України. Він нагадав, що всі коментарі, які отримувала Україна, були "уникливими, завжди перескакували на іншу тему, але насправді питання залишається відкритим".

"Ані Польща, ані Угорщина, ані Словаччина не мали права запроваджувати односторонні обмеження ні у квітні, ні зараз. Ми попереджали про потенційний позов до квітня і, відповідно, зараз зробили те, про що від самого початку попереджали в разі нового застосування обмежень", - сказав торгпред України.

Качка нагадав, що 19 вересня Україна презентувала робочій групі з експорту українських агротоварів систему контролю експорту зерна до Європейського Союзу. Наступного дня цю процедуру схвалив український уряд, а 26 вересня її було опубліковано.

"Тиждень роботи на робочому рівні дав нам змогу з румунською та болгарською сторонами відпрацювати двосторонні механізми, а також розпочати попередні розмови про прийняття/неприйняття (запропонованої схеми роботи - ІФ-У) трьома державами, що запровадили національні заборони", - розповів торгпред України.

Він високо оцінив отримане в середу під час переговорів аграрних міністрів України та Польщі Миколи Сольського і Роберта Телюса схвалення механізму контролю експорту українського зерна в прифронтові країни, яке польська сторона назвала конструктивним.

На думку Качки, цей факт і можливість конструктивних переговорів із Польщею є для України "великим зрушенням" і "першим невеликим кроком уперед". "Якщо все вийде (узгодити механізм контрольованого експорту українського зерна - ІФ-У), то за кілька тижнів ми вийдемо на конструктивне рішення", - висловив упевненість він.

Торгпред наголосив, що Україна не наполягає на доступі до ринків сусідніх країн, зокрема Польщі, за рахунок місцевих фермерів. Навпаки - Україна пропонує рішення, яке враховує їхні інтереси.

"З точки зору аграрної політики наша позиція апріорі була спрямована на конструктив. Юридична позиція з точки зору торгового права полягає в тому, що ми хочемо допомогти Європейському Союзу. Саме європейські інституції ухвалюють рішення про торговельний режим з Україною, а не окремі держави-члени. На цьому базується Європейський Союз", - констатував Качка і додав, що Україна хоче вступити до сильного Європейського Союзу.

Торгпред України нагадав, що 28 вересня відбудеться спільна зустріч України та п'яти сусідніх держав із Європейською Комісією, де обговорюватимуть наступні кроки щодо співробітництва, і висловив сподівання на конструктивну співпрацю.

Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не продовжуватиме обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п'яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) із деякими умовами, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.

Обмеження було запроваджено 2 травня, вони стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п'ять східноєвропейських країн - членів ЄС стверджували, що українська агропродукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди їхньому агросектору.

Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина запровадили односторонні заборони, а Болгарія задумалася про квотування імпорту українського соняшнику. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи та шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.

Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.