Повернення землі в продуктивне використання, запобігання нещасним випадкам і захист постраждалих, а також створення кращої архітектури протимінної діяльності - три основні цілі Національної протимінної стратегії, заявила перша віцепрем'єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.

"Наша мета полягає в тому, щоб переконатися, що ми можемо знову жити без реального ризику нещасних випадків на мінах і що нам не доведеться чекати 20 років, щоб зробити це. Управління ризиками - це ключ", - заявила вона, представляючи проєкт стратегії на Міжнародній донорській конференції високого рівня в Загребі в середу.

Розуміючи, що в найближчі десять років буде неможливо видалити всі міни, бачення полягає в тому, щоб звести до мінімуму соціальні та економічні наслідки забруднення, пояснила Свириденко.

За її словами, роботу над проєктом стратегії вели з національними та міжнародними експертами з протимінної діяльності, зокрема минулого тижня було проведено спільний семінар із Женевським центром гуманітарного розмінування в Києві, який зібрав майже 50 експертів для роботи над документом.

"Ми також поділимося проєктом стратегії з усіма донорами через Секторальну робочу групу - новий координаційний орган для популяризації комунікації з протимінної діяльності. У кожного з вас буде можливість узяти участь у процесі розроблення. Це не просто наш продукт - це результат усієї спільної роботи", - наголосила перша віцепрем'єрка.

Вона закликала партнерів узяти участь у розробленні стратегії, щоб створити документ, який слугуватиме керівництвом для України та всього світу на довгі роки вперед.

Свириденко додала, що в листопаді проєкт обговорюватимуть із місцевою владою та зацікавленими сторонами найбільш постраждалих регіонів України.

"Ми заявили про стратегію. Наразі повертаємося до Києва, доопрацьовуємо цю стратегію разом з усіма (партнерами) плюс із регіонами, щоб вона була максимально інклюзивною. До кінця року її ухвалюємо", - підсумувала перша віцепрем'єрка подальші плани щодо стратегії агентству "Інтерфакс-Україна" в кулуарах конференції.

Говорячи на конференції про поточні проблеми в гуманітарному розмінуванні, Свириденко виокремила серед них проблеми з координацією постановки завдань операторам, щоб ефективно використовувати їх ресурси, та проблеми з інформаційним управлінням, оскільки в якихось секторах є дублювання, а в якихось - прогалини.

Іще однією проблемою вона назвала сертифікацію операторів, навчання нових співробітників і надання їм чинних сертифікатів. "У деяких випадках система сертифікації складна і потребує багато часу. Ми хочемо спростити процедури без шкоди для якості, цифровізувати процеси і зробити сертифікацію сучасним і зручним процесом і для нових операторів, і для сертифікації обладнання", - заявила перша віцепрем'єрка.

Свириденко наголосила, що є план вирішення цих проблем, який містить п'ять основних пунктів.

"По-перше, готовність протестувати найпередовіші технології розмінування, особливо технології дослідження віддалених територій - дрони, штучний інтелект, супутник або аналіз великих даних", - назвала один із них представниця України.

За її словами, серед інших пунктів - створення та розширення виробництва обладнання, зокрема йдеться про підтримку українських виробників обладнання і техніки, а також локалізацію виробництва іноземних компаній. "У нас уже є перші надихаючі приклади вітчизняних розроблень і локалізації, зокрема хорватської компанії Do-King. Наразі необхідно масштабувати виробництво. Великі перспективи має створення спільних підприємств з українськими та іноземними інвесторами", - додала перша віцепрем'єрка.

Вона також наголосила на планах створити конкурентний ринок розмінування, що передбачає розроблення чіткої системи сертифікації для операторів розмінування, і для тих, хто працює на добровільній основі, і на комерційній основі.

"По-четверте, надання компенсацій агрокомпаніям, які купують послуги з розмінування через систему "Прозорро". Пілотний аукціон уже відбувся. У проєкті держбюджету на 2024 рік на цю програму компенсацій передбачено 2 млрд грн", - зазначила Свириденко.

Нарешті, п'ятим пунктом вона назвала залучення фахівців для підготовки саперів та іншого особового складу, оскільки Україні терміново потрібні тисячі фахівців. "Ми прагнемо залучити професіоналів з усього світу", - наголосила перша віцепрем'єрка.