Верховна Рада в середу 253 голосами ухвалила закон №10037 щодо переспрямування так званого військового податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з місцевих бюджетів до державного, щоб спрямувати ці кошти переважно на закупівлю дронів й озброєння, повідомила голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа.

"Ключові норми законопроєкту: доходи Дорожнього фонду у 2024 році спрямовуються в загальний фонд державного бюджету і спрямовуються на потреби оборони. "Військовий ПДФО" з 1 жовтня 2023 року до 31 грудня року, в якому буде завершено воєнний стан, зараховується до державного бюджету", - написала вона у фейсбуці.

Напередодні міністр фінансів Сергій Марченко уточнив, що йдеться про додаткові доходи держбюджету від "воєнного" ПДФО розміром 25,8 млрд грн у 2023 році та близько 96 млрд грн наступного, а також про 95 млрд грн коштів, які мали б надходити до Дорожнього фонду від акцизів.

Підласа уточнила, що з 1 жовтня до 31 грудня 2023 року "військовий" ПДФО спрямовують до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: Держспецзв'язку на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн).

Починаючи з наступного року й до завершення воєнного стану, за її словами, "військовий" ПДФО розподіляється в таких пропорціях: 45% Держспецзв'язку на дрони, 45% Мінстратегпрому для розгортання виробництва боєприпасів і зброї та 10% - розпорядникам сектору безпеки й оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно до сплаченого ПДФО (близько 10 млрд грн).

Голова комітету зазначила, що "звичайний" ПДФО залишається в громадах в обсязі 64% (водночас щонайменше 4% податку має бути спрямовано на проведення розрахунків під час виробництва теплової енергії, а також на підтримку підприємств із виробництва, постачання теплової енергії, а також централізованого постачання холодної води та водовідведення).

Іншими нормами ухваленого закону є відмова у 2024 році від вилучення з місцевих бюджетів реверсної дотації (14,1 млрд грн за оцінками Мінфіну) та дотування всіх громад до рівня доходів 2021 року додатковими дотаціями (33,4 млрд грн за оцінкою Мінфіну).

"Села та селища отримають можливість здійснювати внутрішні та зовнішні запозичення за погодженням із Мінфіном (зараз лише міські громади можуть їх здійснювати), залишки на рахунках ОМС (органів місцевого самоврядування) можна буде використовувати лише на пріоритетні видатки: соціальні, підтримку оборони, лікування та реабілітацію осіб, які постраждали від російської агресії тощо. Ніякого будівництва", - наголосила Підласа.

Згідно з оцінками Центру економічних стратегій (ЦЕС), за дев'ять місяців цього року дефіцитними в Україні були 154 місцеві бюджети. За умови допущення вилучення "військового" ПДФО в розмірі 78,4 млрд грн їхня кількість зросла б до 492 із сумарним дефіцитом 31,2 млрд грн, тоді як 966 бюджетів були б профіцитними із сукупним профіцитом 47,5 млрд грн. Відмова від вилучення реверсної дотації знизила б кількість дефіцитних бюджетів без "військового" ПДФО до 465.

У ЦЕС вважають, що передбачених додаткових дотацій 33,4 млрд грн у 2024 році має бути достатньо, щоб вирівняти суттєві дефіцити місцевих бюджетів, сумарний обсяг яких наразі прогнозується на рівні близько 41 млрд грн.