Національний банк України скоротив удвічі - зі 180 до 90 днів - граничні строки розрахунків за операціями з експорту 12 товарних груп з так званого аграрного розділу 1-24 УКТ ЗЕД, здійснених з 11 листопада 2023 року.

"Відповідне рішення ухвалено за поданням Кабінету Міністрів... Воно покликано посилити дисципліну дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту товарів", - зазначено в повідомленні НБУ в п'ятницю.

Йдеться, зокрема, про товарні коди: 1001 - пшениця (експорт за 10 міс. цього року $2 млрд 454,2 млн), 1002 - жито ($1,4 млн), 1003 - ячмінь ($301,8 млн), 1004 - овес ($0,7 млн), 1005 - кукурудза ($4 млрд 37,0 млн).

У цьому списку також 1201 - соєві боби ($908,3 млн), 1205 - насіння ріпаку ($925,1 млн), 1206 00 - насіння соняшнику ($251,9 млн), 1507 - соєва олія ($203,5 млн), 1512 - соняшникова олія ($4 млрд 39,5 млн), 1514 - рапсова й гірчична олія ($264,0 млн) і 2306 - макуха ($787,2 млн).

Нацбанк уточнив, що зазначені зміни ухвалено постановою правління від 10 листопада 2023 року №145.

На початку листопада НБУ у відповіді на запит агентства "Інтерфакс-Україна" повідомив, що обсяг неповерненої валютної виручки з початку повномасштабного вторгнення РФ становить близько $8 млрд, що, на думку регулятора, "має відчутний вплив на платіжний баланс". Центробанк зазначив, що йдеться не лише про виручку від експорту зернових, а й про неповернену валютну виручку загалом.

Як повідомлялося, уряд з 11 листопада також посилив доступ до експорту агропродукції, ухваливши 31 жовтня постанову "Про реалізацію експериментального проєкту з верифікації суб'єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану", згідно з якою буде сформовано перелік верифікованих суб'єктів агропромислового комплексу.

До нього можуть бути включені суб'єкти АПК, які мають відповідати низці критеріїв, зокрема бути платниками податку на додану вартість станом на 23 лютого 2022 року та на дату формування електронного запиту до Державного аграрного реєстру.

Крім того, компанія-експортер має вчасно повертати валютну виручку й не мати податкових боргів з платежу пені за несвоєчасне її повернення раніше, а також бути розміщена за місцем реєстрації.

Наразі верифіковано 735 таких компаній, з більш ніж тисячі, які подали заявки.