Європейська бізнес асоціація (ЄБА), Американська торговельна палата і Спілка українських підприємців (СУП) закликали народних депутатів доопрацювати законопроєкт №5420 про криміналізацію контрабанди до другого читання.

"Поріг відповідальності за митні правопорушення - 147 тис. (грн) несплачених платежів - необґрунтовано низький. Для порівняння, відповідальність за ухилення від сплати податків настає за умови несплати близько 3 млн грн", - відзначається одне з найпроблемніших питань на сайті ЄБА.

В організації впевнені, що це спричинить численні корупційні ризики, оскільки проєкт закону передбачає надто широкий діапазон у виборі покарання: від відносно невеликого штрафу 17 тис. грн до позбавлення волі на тривалий термін до 11 років.

У ЄБА наголосили, що законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання в частині встановлення чіткого переліку суб'єктів кримінальної відповідальності за ці правопорушення, тобто залишається незрозумілим, хто саме може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за такі злочини - керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.

Також, вважають у ЄБА, важливо зазначити, що для підакцизних товарів проєкт закону потребує суттєвого доопрацювання в частині уточнення переліку предметів товарної контрабанди, а саме - окремих підакцизних товарів, кваліфікуючих ознак та адекватних обґрунтованих санкцій за вчинення злочину.

Крім того, представники бізнесу звертають увагу на порушення прав суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності під час визначення митними органами митної вартості товарів, коду товарів, складення протоколів, що скасовуються в судовому порядку, та відсутність дієвих механізмів відшкодування заподіяного збитку та відповідальності посадових осіб органів владних повноважень.

На думку ЄБА та СУП, вкрай важливо визначити один, але ефективний орган, який контролював би це питання, щоб не створювати ще один інструмент тиску на прозорий бізнес, але делегування Бюро економічної безпеки підслідності у проведенні досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із контрабандою, доцільно реалізовувати лише після перезавантаження цього правоохоронного органу.

Згідно з інформацією на сайті AmCham, шкоди репутації України у відносинах з міжнародними партнерами завдає незаконне вивезення підакцизної продукції з України. Наприклад, за даними останнього дослідження компанії KPMG, Україна є другою країною-постачальником нелегальної тютюнової продукції на ринок ЄС, де кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних товарів закріплено на законодавчому рівні.

Водночас в AmCham упевнені, що запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду непідакцизних товарів у пропонованій законопроєктом редакції не лише не сприятиме ефективності протидії тіньовій економіці, а навпаки, створить численні корупційні ризики і передумови для зловживань контролюючих і правоохоронних органів та призведе до незаконного тиску на "білий" бізнес.

Наголошується, що правова конструкція об'єктивної сторони злочину є застарілою нормою часів СРСР, а також вкрай неконкретною, фактично дозволяючи реєстрацію кримінального провадження в будь-яких спірних ситуаціях, що виникають під час митного контролю, зокрема й за відсутності злочинного умислу, оскільки поточною редакцією законопроєкту не передбачена умисна форма провини під час вчинення контрабанди.

На думку ексголови митниці та керівника проєкту Business Revitalisation in Ukraine Максима Нефьодова, компромісом у ситуації, коли криміналізація контрабанди є однією з вимог ЄС до України, може стати встановлення високих порогів і обмеження кола товарів, контрабанда яких підпадає під кримінальну відповідальність.

"Що робити? Криміналізувати тільки контрабанду підакцизних товарів з високого порогу - мільйонів. І ЄС Ок!, і бізнес-клімату не зашкодить", - запропонував Нефьодов у Facebook.

Згідно з інформацією на сайті Ради, ухвалення законопроєкту №5420 за основу 13 липня 2021 року підтримало 255 нардепів, а профільний комітет у середу підтримав його в редакції, яка викликає такі протести бізнесу. Очікується, що Рада розгляне документ у другому читанні 8 грудня.

Проти ухвалення законопроєкту в нинішній редакції в другому читанні раніше вже виступили Українська рада бізнесу (УРБ) і громадська рада при Держмитслужбі.