Інтерфакс-Україна
15:45 18.12.2023

У разі стабільної роботи морського коридору ГЗК "Метінвесту" до кінця I кв.-2024 можуть збільшити завантаженість до 75-80% - СЕО

5 хв читати
У разі стабільної роботи морського коридору ГЗК "Метінвесту" до кінця I кв.-2024 можуть збільшити завантаженість до 75-80% - СЕО

Гірничо-металургійна група "Метінвест" зможе значно наростити відправку морем залізорудної продукції своїх гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у разі стабільної роботи морського коридору в Чорному морі.

"Якщо коридор працюватиме стабільно, то існує ймовірність до кінця першого кварталу 2024 року збільшити завантаженість ГЗК на рівні 75-80% проти 35-40% у 2022-му", - сказав генеральний директор "Метінвесту" Юрій Риженков в інтерв'ю "Форбс-Україна".

За його словами, після початку війни групі вдалося побудувати нові логістичні ланцюжки і знайти альтернативні джерела постачання сировини для виробництва. Наприклад, раніше кокс виробляли, зокрема, на Авдіївському коксохімі, зараз його купують у Польщі, є постачальники в Угорщині, Італії... Це дало змогу стабілізувати виробництво на заводах.

Топменеджер додав, що загальний борг групи станом на 30 червня 2023 року - близько $1,9 млрд. Найближче погашення облігацій - 2025 року, насамперед увагу сфокусовано на цьому. Виплата дивідендів наразі не пріоритет - потрібно обслуговувати борги.

Стосовно ситуації з імпортом, Риженков пояснив, що "Метінвест" був найбільшим імпортером зі США до України, оскільки там розташовані вугільні шахти компанії, в яких закуповувалося коксівне вугілля. Водночас група була найбільшим експортером з України до США - туди поставлявся чавун. Зараз пропорція не сильно змінилася, оскільки загальні потреби в імпорті суттєво скоротилися через втрату операційного контролю над "Азовсталлю", ММК ім. Ілліча і зупинку Авдіївського КХЗ (АКХЗ), який навряд чи потрібно буде відбудовувати в тому вигляді, в якому він був. Найбільшими споживачами коксу АКХЗ були "Азовсталь" і ММК ім. Ілліча, про відновлення яких у найближчому майбутньому не йдеться. "Ми хочемо відновити ту саму "Азовсталь", але це буде вже зовсім інший завод", - сказав гендиректор, зазначивши, що металургія залишиться частиною Маріуполя, але вже не буде його основою.

Стосовно ж питання про новий вуглецевий податок CBAM, який повноцінно запрацює з 2026 року, СЕО пояснив, що для заводів "Метінвесту" в ЄС якихось змін не очікується, але для українських заводів це виклик.

"До 2026-го перебудувати наші заводи ми не встигнемо через війну. Тому є два варіанти - прискорений вступ України до ЄС і приєднання до європейської системи торгівлі викидами (EU ETS) або відтермінування для України вимог CBAM. Якби не війна, ми б встигли підготуватися. Ми планували перебудувати наші заводи під виробництво низьковуглецевої сталі. Ми розглядали можливість побудови електроплавильних печей на "Запоріжсталі" замість мартена. Також у планах була модернізація "Каметсталі", ММК ім. Ілліча", - констатував Риженков.

На його думку, є об'єктивна причина просити відстрочку - війна в країні. Усі металурги в ЄС почали зелену трансформацію одночасно, але компанії в Україні втратили щонайменше два роки. "Зараз ми не можемо інвестувати в масштабні проєкти в Україні, тому що інвестори не можуть надати фінансування під нормальні відсотки", - сказав гендиректор.

"Якщо підсумувати інвестиції в "зелену" трансформацію наших українських активів - ГЗК, "Каметсталі" і "Запоріжсталі", то загальна сума приблизно $9 млрд. Це реально зробити, і ми плануємо це після війни. Це інвестиційна програма на 5-10 років", - сказав він.

І нагадав, що компанія планує будувати новий прокатний завод в Італії потужністю приблизно 3 млн тонн сталі. Він зможе підвищити завантаженість ГЗК в Україні та стимулюватиме їхню модернізацію під виробництво високоякісних окатишів. "Якщо все буде йти за планом, то зможемо розпочати будівництво наступного року і через три-чотири роки зможемо побудувати. Вартість заводу порівнянна з реконструкцією "Запоріжсталі"... Для себе ми його так і називаємо: "Пілотний проєкт реконструкції "Запоріжсталі", - зазначив Риженков.

Щодо нереалізованих планів з купівлі угорського заводу Dunaferr, СЕО сказав: "На моє переконання, це був непрозорий конкурс, у процесі якого нас викинули з бюрократичних причин: не встигли надати якийсь папірець. (...) Ми не стали детально розбиратися в цій історії. Моя думка: могли бути й політичні причини. Політичне рішення - не пускати в Угорщину українську компанію".

У результаті угорський завод стоїть, і це було передбачувано.

Щодо інших заводів у ЄС стосовно закупівель топменеджер зазначив, що не може розголошувати переговори.

Щодо питання модернізації свого болгарського заводу Promet Steel під завантаження українських ГЗК, Риженков пояснив, що було дві опції: модернізація, а фактично будівництво нового заводу в Болгарії, або новий завод в Італії. Обрано другий варіант, хоча проєкт будівництва на майданчику в Болгарії під сировину з Кривого Рогу - це проєкт ще

Обрано другий варіант, хоча проект будівництва на майданчику в Болгарії під сировину з Кривого Рогу - це проект ще 80-х років. Однак зараз у Болгарії немає ринку збуту, довелося б везти продукцію цього заводу в Італію. Тому краще будувати одразу в Італії.

Щодо завантаження потужностей: на сьогодні метзаводи "Метінвесту" в Україні завантажені на 65-75%. Дві доменні печі, одна на "Запоріжсталі", одна на "Каметсталі", були в капремонті на момент початку війни і зараз не в змозі ними користуватися для зростання завантаження.

Вплив на ГЗК істотніший. До відкриття морського коридору у групи було два ринки для руди: внутрішньогрупове споживання в Україні та Східна Європа. Це давало змогу завантажувати ГЗК на 35-40%. Зараз група розширює географію - Південна Європа, Італія, Туреччина, Єгипет, проте левова частка - Китай.

Нині понад 50% експорту йде через порти Одеси. До відкриття цього коридору майже 100% експортувалося залізницею.

"Розраховуємо, що до кінця першого кварталу 2024 року експорт руди морем досягне свого максимуму - 2-3 млн тонн на місяць для всіх українських виробників. До війни лише "Метінвест" відправляв максимум 2 млн тонн руди на місяць. Проте залишається потенціал для розширення на інші види продукції українських експортерів - метали, вугілля, цемент", - вважає СЕО.

"Метінвест" є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.

Основними акціонерами холдингу є група "СКМ" (71,24%) і "Смарт-холдинг" (23,76%), які спільно керують ним.

ТОВ "Метінвест Холдинг" - керуюча компанія групи "Метінвест".

 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Кількість виявлених фактів незаконного переправлення наркотичних засобів за 5міс.-2025 зросла в зросла в 1,2 рази - ДМС

Переробні підприємства отримають від держави 127 млн грн грантів за 25 заявками на розвиток та модернізацію

ЄБРР покриє ризики Укрексімбанку на EUR50 млн за новими кредитами для МСП

Переробні підприємства отримають від держави 127 млн грн грантів за 25 заявками на розвиток та модернізацію

Лише 42% потенційних покупців житла знайомі з умовами програми "єОселя" – опитування OLX

Законопроєкт про систему страхування воєнних ризиків не готовий до розгляду навіть у 1-му читанні - Гетманцев

Мінекономіки компенсує 50 агровиробникам загалом 6,8 млн грн вартості української с/г техніки

Сплата туристичного збору подорожуючими в Україні за 5 міс.-2025 зросла на третину

Ощадбанк отримає третій транш EUR75 млн від ЄБРР для кредитування бізнесу

Банківське фінансування енергопроєктів сягнуло 25 млрд грн за рік

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА