Законопроєкт про корпоративне управління держпідприємств №5593-д буде пріоритетним у січні - Стефанчук
Розгляд у другому читанні законопроєкту про корпоративне управління державними підприємствами (№5593-д), який є однією з умов співпраці з МВФ і ЄС, буде серед пріоритетних пунктів засідань Верховної Ради в січні, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
"Сподіваюся, що законопроєкт №5593-д буде одним з пріоритетних, і ми виконуємо всі зобов'язання перед МВФ, тому що для нас підтримка і МВФ, і питання "макрофіну", і питання євроінтеграції, і питання стандартів НАТО є важливими на цьому періоді нашого парламентського існування", - сказав Стефанчук в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
За його словами, щодо цього документа є дискусії, і в чомусь вдається переконати партнерів України. Загалом спікер відзначив важливість збереження довіри партнерів під час ухвалення таких документів.
"Коли спілкуємось сьогодні з нашими іноземними партнерами, стає зрозуміло, що найбільш цінне, що ми здобули, - це довіра. І тому в подальшому спілкуванні не треба намагатися нав'язати їм "український підхід". Його не буває ні в європейських стандартах (усі декларуються, але я хочу бути розумнішим за всіх), ні в питаннях РЕРів (давайте, виключіть мене, я не хочу), його немає в інших питаннях", - сказав Стефанчук.
Він зазначив, що треба сприйняти стандарти ЄС і НАТО, а не вигадувати свій велосипед.
"Тож питання корпоративного управління, як і багато інших, це їхній стандарт. Якщо ми хочемо розраховувати далі на їхню підтримку, фінансову та військову допомогу, ми повинні змінюватися. Тобто не змінювати їх під себе, а змінювати себе", - підсумував голова Верховної Ради.
В оновленому меморандумі з МВФ ідеться про те, що для зміцнення корпоративного управління на держпідприємствах на початку 2024 року буде ухвалено законопроєкт №5593-д, який приведе систему корпоративного управління держпідприємствами у відповідність до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і пом'якшить бюджетні ризики.
Очікується, що реформа посилить підзвітність і розширить повноваження наглядових рад, щоб вони мали остаточні повноваження призначати й звільняти гендиректорів, а також встановлювати їхню винагороду (на основі держполітики винагороди), оскільки законопроєкт №5593-д спрямований на створення регулярної процедури незалежної оцінки наглядових рад держпідприємств і має чіткі критерії дострокового розпуску наглядових рад.
Україна також має намір забезпечити сильну роль Мінфіну у відносинах із держпідприємствами у сфері фінансової передбачуваності, звітності, прозорості й підзвітності, включно із затвердженням ключових фінансових показників. Для цього на час воєнного стану і 12 місяців після нього, але на період не більше ніж три роки, мінімальний рівень дивідендів держпідприємств буде встановлено в проєкті закону №5593-д, але пізніше буде ухвалено ще один закон, який введе в дію процес фінансового планування держпідприємств. Це також враховуватиме оновлений процес номінування та ефективну процедуру незалежної оцінки наглядових рад держкомпаній відповідно до стандартів ОЕСР. Водночас уточнюється, що правова база, встановлена законопроєктом №5593-д, не поширюється на держбанки.
Раніше представники МВФ зазначали, що Україна зволікає з ухваленням цього законопроєкту, а голова підкомітету профільного комітету Верховної Ради Олексій Мовчан називав причиною затримки те, що уряд "вибиває собі компроміси", зокрема в дивідендній і бюджетній політиці.
